Видавання бажаного за дійсне та помилкові переконання дуже поширені у суспільстві, однак вони шкодять людям та стримують розвиток науки.
У 1997 лікарі у південно-західній частині Кореї почали пропонувати нову послугу – ультразвуковий скринінг (сканування) для раннього виявлення раку щитоподібної залози. Згодом ініціативу підхопили лікарі зі всієї країни, що виштовхнуло державні діагностичні програми інших видів раку. Сотні тисяч громадян скористались тестом всього за 30 – 50 доларів.
Кількість випадків виявлення раку щитоподібної залози у Кореї значно збільшилася: з 5 випадків на 100 000 населення у 1999 році до 70 на 100 000 у 2011-му. Дві третини з цих пацієнтів пройшли операцію з видалення залози або ж стали приймати серйозні ліки на багаторічній основі. Обидва варіанти лікування несли багато ризиків для здоров’я.
Так масштабна та дорога програма з охорони здоров’я мала врятувати багато життів. Однак не цього разу. Рак щитоподібної залози залишається найпоширенішим діагнозом раку у Південній Кореї, але число людей, що помирає від цього захворювання залишилося незмінним – 1 людина на 100 000 населення. Навіть коли корейські лікарі зрозуміли це та запропонували зупинити скринінг у 2014 році, Корейська асоціація з питань щитоподібної залози та професійні союзи ендокринологів виступили проти цього. Аргумент полягав у тому, що скринінг та лікування – це базові права людини.
Ідея того, що раннє діагностування є запорукою лікування будь-якого раку, стала чимось на кшталт непохитної істини.
Сліпа віра у скринінг показала, як ідеї про біологію людини та її поведінку можуть поширюватись серед людей, зокрема науковців, хоча наука й продемонструвала хибність цієї теорії.
“Науковці думають, що вони надто об’єктивні, щоби вірити у щось настільки фольклорне, як міф”,
– пояснює Ніколас Спітцер, директор Інституту Мозку Кавлі при Університеті Колумбії.
Всі ці міфи зазвичай виникають з крихти факту – раннє діагностування дійсно рятує життя у випадку деяких типів раку – та процвітають на підґрунті страху перед смертю.
Проте вони можуть також нашкодити, змушуючи людей обирати непотрібне лікування або придбати дорогі препарати. До того ж, вони можуть заважати дійсно перспективним дослідженням, відволікаючи вчених або узурпуючи грантові ресурси. Тому ми повинні не тільки розвінчувати застарілі міфи, але й не перешкоджати створенню нових.
Деякі міфи непохитно існують дуже багато часу: ВІЛ не призводить до СНІДу, вакцинація руйнує імунітет, тощо. У Nature навели 5 шкідливих наукових міфів, які відмовляються помирати.
Міф 1: скринінг рятує життя при всіх типах раку
Регулярне сканування може бути корисним у випадку деяких груп ризику, серед яких рак легенів, шийки матки та прямої кишки. Проте цей факт не розповсюджується на всі випадки ракових пухлин. Втім, пацієнти та лікарі продовжують відчайдушно захищати такий підхід.
Скринінг легенів. Джерело: huffingtonpost.com
Думка про раннє діагностування як запоруку лікування раку виникла на початку 20-го століття. Проте велика вибірка різних досліджень раку простати, грудей, щитоподібної залози, показала, що скринінг не гарантує збереження життя, як це рекламується.
У межах програми Кокранівської співпраці, яка охопила 341 342 клінічні випадки, було встановлено що раннє діагностування скринінгом суттєво не вплинуло на кількість летальних наслідків.
Міф 2: антиоксиданти хороші, а вільні радикали – погані
У далекому 1945 році дружина хіміка Денхама Гармана запропонувала чоловіку переглянути статтю у журналі для домогосподарок під назвою “Завтра ти можеш бути молодшою“. Ця стаття розпалила в ньому інтерес до проблеми старіння. Через багато років, працюючи науковим співробітником в Університеті Каліфорнії в Берклі, він “отримав яблуком по голові”. Вчений дійшов висновку, що старіння є результатом руйнації клітин під дією вільних радикалів – реактивних молекул, що утворюються в процесі обміну речовин (метаболізму).
Багато вчених згуртувалося довкола цієї теорії старіння від радикалів, включно з ідеєю, що антиоксиданти нейтралізують молекули вільних радикалів. У 90-ті теорія набула популярності, тож люди почали приймати добавки з антиоксидантами – вітамін С, бета-каротин. Теорія вільних радикалів стала однією з небагатьох, що увійшла в суспільство, стала в один ряд з гравітацією та теорією відносності.
На початку 2000-х рр. вчені спробували знайти експериментальне підтвердження популярній теорії: у лабораторії вивели генетично модифікованих мишей, організми яких продукували надмірну кількість вільних радикалів, і вони не стали жити менше звичайного. Миші з надмірним рівнем антиоксидантів також не прожили довше середньої тривалості життя. Це був значний поштовх негативних результатів, які було необхідно опублікувати. Теорія вільних радикалів була таким собі
“створінням, яке ми намагалися вбити. Ми продовжували стріляти у нього кулями, але воно просто не помирало”,
– розповів Девід Джемс з Університету Коледж Лондон, який першим опублікував результати дослідження, що спростовувало мейнстрім.
Згодом було встановлено, що препарати з антиоксидантами нівелюють позитивний ефект від фізичних вправ, а згодом й те, що вони пов’язані з високим рівнем смертності.
Жодне з досліджень не зупинило комерційний бум навколо теорії вільних радикалів. Ринок антиоксидантів продовжує зростати – до 2020 року він має сягнути 3.1 мільярда доларів. Схоже, що багато хто добре заробляє на науковому міфі.
Міф 3: люди мають винятково великий мозок
Людський мозок дійсно вважається вінцем еволюції, однак найбільш популярною його особливістю дуже часто називають надзвичайно велику кількість клітин. Міф про незвично великий мозок пропорційно до тіла залишається поширеним, але справа геть не у щільності нейронів та допоміжних клітин (глії).
Мозок людини, справді, у 7 разів більший, ніж ми б очікували побачити у тварин схожого розміру. Але миші та дельфіни мають такі ж пропорції, а деякі пташки – навіть більше співвідношення.
“Наш мозок відповідає правилам масштабування. Ми маємо пропорційних мозок приматів”,
– пояснює Чет Шервуд, антрополог та біолог з Університу Джорджа Вашингтона, США.
Спекуляція також торкнулась визначення кількості клітин головного мозку людини. Книжки та статті наводять цифру 100 мільярдів клітин, однак більш точні розрахунки говорять про близько 86 мільярдів. Навряд варто списувати це на округлення, адже 14 мільярдів клітин містять два мозки макаки.
Homo sapiens відрізняється не стільки розмірами мозку, скільки еволюційно розвиненою корою, яка відповідає за мислення та мову, а також складними зв’язками між віддаленими ділянками мозку.
Шервуд зазначив, що надмірна віра у значущість кількості клітин зіграла не на користь нейрології. Малодослідженими залишились дійсно важливі особливості мозку людини, серед яких інтенсивний метаболізм та енергетичне насичення. На його думку, ці факти справді відрізняють мозок людини, і це ніяк не пов’язано з кількістю клітин.
Іноді можна почути, що існує безперечна перевага у навчанні за обраним методом, віддаючи перевагу візуальній інформації, чи тільки вербальній. Проте чисельні приклади навчальних програм показали, що найбільших успіхів в опануванні матеріалу досягають учні, яким викладають комбінований матеріал.
Попри очевидний міф, багато вчених продовжують посилатися у свої роботах на чисельні публікації про стилі та методи навчання.
Міф 5: населення планети зростає експоненціально, тому ми приречені
Фото: Джеймс Ортега
Страх перед обличчям перенаселення планети з’явився у 1798 році разом з роботою Томаса Мальтуса, який передрікав жахливий сценарій неконтрольованого збільшення населення планети за експонентою, що мало призвести до голоду та бідності.
Однак людська популяція не зростала і не зростає експоненційно, пояснює Джоел Коен, дослідник популяцій в Університеті Рокфеллера, Нью-Йорк. Зараз людство збільшується у двічі повільніше, ніж це було до 1965 року. На сьогодні людство нараховує близько 7.3 мільярди осіб. Очікується, що ця цифра збільшиться до 9.7 мільярдів до 2050 року.
Окрім того, людству є, що їсти. За даними Департаменту ООН з сільського господарства та харчових продуктів, темпи збільшення виробництва продовольства йдуть попереду збільшення населення. Сьогодні люди вирощують достатньо калорій, щоби нагодувати від 10 до 12 мільярдів осіб. Тим не менше, голод та недоїдання продовжують мати місце у сучасному світі. Здебільшого це пов’язано з нераціональним розподілом ресурсів: 55% врожаїв віддаються на корм худобі або переробляються на паливо та інші матеріали. Та навіть те, що залишається не дістається біднякам – багаті мають багато, бідні – мало. І хоча питної води на планеті також вдосталь, 1.2 мільярда людей живуть у регіонах, де її важко знайти.
“Перенаселення – це в дійсності не перенаселення. Це проблема бідності”,
– говорить американський демограф Ніколас Еберштадт.
Соціологи та біологи продовжують обговорювати питання перенаселення та його причин, хоча мали б думати над тим, як забезпечити населення, що збільшується, та перемогти бідність.
Інші медичні міфи, яки важко зруйнувати
Вакцинація викликає аутизм
Хоча вакцинація іноді може призвести до деяких побічних ефектів, науковці неодноразово спростовували зв’язок між вакциною та неврологічними захворюванням.
Парацетамол (ацетамінофен) працює за відомим механізмом
Попри велику популярність цих ліків, існують лише здогадки про те, яким чином діє парацетамол та інші загальновідомі ліки.
Мозок ізольований від імунної системи
Нещодавно було встановлено, що мозок не тільки має власні імунні клітини, але й з’єднується з імунною системою організму через лімфатичну систему.
Гомеопатія працює
Ні, не працює.
Nature (2015), doi:10.1038/528322a.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.