30 червня світ відзначає День астероїда (Asteroid Day), покликаний привернути увагу до постійної потенційної небезпеки, яка надходить від астероїдів, а також – до заходів, які можуть вберегти Землю, її населення та майбутні покоління від катастрофи.
“Однією з головних загроз розумному життю у нашому всесвіті є висока ймовірність зіткнення астероїда з населеними планетами,”
– астрофізик Стівен Гокінґ.
У 1968 році американський фізик та винахідник Луїс Альварес отримав Нобелівську премію з фізики за дослідження елементарних квантових частинок. Проте вчений став більш відомим завдяки іншій праці. У 1980 році Альварес разом зі своїм сином Волтером опублікував теорію, згідно з якою 65 млн років тому масове вимирання динозаврів було спричинене зіткненням з астероїдом.
Батько та син: Луїс Альварес зі своїм сином Волтером поряд з геологічним виступом Вапняку біля міста Губбіо, Італія. Права рука Волтера спирається на крейдовий вапняк, який виник у Межево-палеогеновий період (K-Pg). Джерело: Courtesy of Lawrence Berkeley National Laboratory
Це фатальне зіткнення не лише викликало гігантські за своїм масштабом землетруси та цунамі, але й призвело до утворення велетенської пилової хмари. Щільні хмари блокували надходження сонячного світла впродовж декількох років. Глобальні зміни умов на планеті мали драматичні наслідки для динозаврів, однак їхнє вимирання відкрило численні екологічні ніші, які успішно зайняли наші пращури ссавці.
Луїс та Волтер Альвареси звернули увагу наукової спільноти на одну з подій в геологічній історії Землі, яка докорінно змінила умови життя на Землі. Однак, це було не перше зіткнення Землі з астероїдом.
30 червня 1908 року над річкою Підкам’яна Тунгуска, що в Сибіру, пролетіла вогняна куля. Об’єкт так і не дістався поверхні. На висоті близько 10 км пролунав вибух. При цьому, енергія, яка виділилася в результаті цього вибуху, була еквівалентна 10-20 мегатоннам тротилу – майже половина потужності найбільшої в історії людства водневої бомби.
Наслідки вибуху Тунгуського метеорита. Джерело: Леонід Кулик
Зіткнення з Тунгуським метеоритом спричинило вибухову хвилю, яка двічі обігнула земну кулю. На площі 2 тисяч км кв. були повалені стовбури дерев, але рештки метеорита так і не знайшли. Саме роковини Тунгуської катастрофи, найбільш руйнівного зіткнення з космічним тілом в сучасні історії Землі, стали днем, у який відзначають Міжнародний день астероїда.
Міжнародна ініціатива
Ініціаторами Дня астероїда у 2014 році стали дослідники та підприємці: режисер Григорій Ріхтерс, директор Фонду B612 Даніка Ремі, астронавт місії Аполлон-9 Рассел Швейкарт, а також астрофізик та гітарист групи Queen Брайан Мей.
Астрофізик та музикант Браян Мей у NASA. Джерело: Nerdist
Робоча група Дня астероїда розробила “Декларацію 100x”, яку підписало понад 20 тисяч активістів, зокрема Річард Докінз, Білл Най, Пітер Гебріел, Олексій Леонов, Кіп Торн, Мартін Джон Ріс, Браян Кокс та ін.
2016 року 71 сесія Генеральної асамблеї ООН прийняла резолюцію, якою встановила 30 червня Міжнародним днем астероїда.
Згідно з сайтом asteroidday.org, торішній День астероїда охопив понад 1200 незалежних подій у 200 країнах планети. До міжнародної кампанії вже долучилися такі організації, як Європейське космічне агентство (ЄКА), NASA та ін.
Чому це важливо?
25 травня 2019 року повз Землю на відстані 5.2 млн км пролетів космічний об’єкт 1999 KW4. Швидкість астероїда завширшки близько 1.3 кілометра сягала 70 000 км на годину, однак, попри відносну близькість до нашої планети, цей об’єкт не ніс жодної загрози.
Цього разу наша упевненість ґрунтувалася на розрахунках команди астрономів з Міжнародної мережі попередження астероїдів (IAWN), якій навіть вдалося отримати чіткі знімки цієї швидкісної брили з допомогою Дуже великого телескопа. На Землі чекали зближення з 1999 KW4, оскільки його траєкторія була достеменно відомою. Та нам також відомо, що схожі характеристики має інший бінарний астероїд Дідим, який все ж може зіштовхнутися з нашою планетою у далекому майбутньому з певною вірогідністю.
Що ж, астероїди та метеорити – дуже поширене явище у нашій Сонячній системі. За словами дослідників, близько 1 мільйона астероїдів потенційно загрожують Землі, проте ми встигли дослідити лише близько одного відсотка від цієї кількості.
“Це дуже важлива акція, яку варто проводити, щоб привернути увагу всіх людей до небезпеки потенційного зіткнення,”
– розповіла Science Ukraine Катерина Францева з Нідерландського інституту космічних досліджень (SRON), Гронінгенський університет –
“Наразі відкрито близько 20 000 навколоземних астероїдів, але набагато більше ще досі не відкрито. В динозаврів не було програми безпеки космосу (наскільки нам відомо), але оскільки в нас вона є, потрібно її використовувати.”
На додачу до астероїдів Сонячної системи, нещодавно ми вперше в історії спостережень зустрілись з міжзоряним об’єктом 1I/‘Oumuamua, який прибув до нас з іншої зоряної системи. Зустріч з Оумуамуа стала настільки неочікуваною, що астрономи розгубилися у визначенні його приналежності до астероїда чи комети та запропонували ввести нову класифікацію для таких об’єктів.
Падіння метеорита у небі над Лапландією, Фінляндія, 19 листопада 2017 року. Джерело: Aurora Borealis (LIVE!)
Хто відстежує астероїди?
Перше, що може спасти на думку це NASA. В Американському аерокосмічному агентстві дійсно мають програму стеження за навколоземними об’єктами, які, перш за все, можуть загрожувати МКС та космічним апаратам на орбіті. Крім того, у NASA навіть розробляють проект зміни траєкторій руху астероїдів Asteroid Redirect Mission (ARM).
“Є такий спільний проект NASA та Європейського космічного агентства AIDA (Asteroid Impact & Deflection Assessment). У 2022 році NASA планує запустити космічний апарат DART, який полетить до астероїда 65803 Дідимос. У цього астероїда є маленький супутник – тіло розміром півтори сотні метрів,”
– розповів Вадим Мулявка, керівник проекту Street Astronomy –
“DART вріжеться в супутник асктероїда, а у 2024 році ЄКА відправить до астероїда Дідимос космічний апарат HERA, що заново вивчить траєкторію, орбіту, масу та місце удару DARTy з супутником астероїда. Таким чином, цей проєкт є вивченням можливості відхилення (зрушення) малих тіл з їхніх орбіт. Фактично, це буде спроба змінити його курс, побачити що вийде.”
Усе це відбувається у тісній співпраці з іншими інститутами та організаціями, приблизно, наступним чином. Наземні обсерваторії проводять автоматичне сканування неба, а спеціально натреновані комп’ютерні програми відстежують зміни у положенні об’єктів на знімках. Програма порівнює “активні” об’єкти з наявною міжнародною базою даних, і якщо порівняння не дає результатів, знайдений об’єкт додають у список, який потребує підтвердження. Ось тут починається найцікавіше, адже у гру вступають групи дослідників та астрономів-аматорів з різних країн світу, які відстежують рух кожного “кандидата” та визначають його траєкторію: чим більше “очей”, тим краще!
Українці також беруть участь у цих кампаніях та роблять свій внесок у “планетарну” безпеку. Раніше ми писали, як команди астрономів-аматорів з Рівного, Сум та Краматорська допомагають шукати астероїди та, навіть, дають їм власні назви.
Анімація руху невідомого об’єкта UKR0045. Джерело: astro.sumy.ua
Як повідомляє сайт Street Astronomy, спостереженнями за астероїдами займаються також Головна астрономічна обсерваторія НАН України.
І, наостанок, знімок Вести, найблискучішого та найбільшого астероїда головного поясу астероїдів Сонячної системи:
Космічний апарат Dawn досліджував астероїд Веста з липня 2011 по вересень 2012 року. Джерело: NASA/JPL-Caltech/UCAL/MPS/DLR/IDA
Перелік потенційно небезпечних для Землі астероїдів можна переглянути за цим посиланням. Але хвилюватися поки що зарано – дослідники продовжать працювати над програмами з пошуку астероїдів.
“Люди мають знати, що проблеми приходять також і з космосу,”
– додала Францева.
Якщо ще більше людей на планеті підтримуватиме День астероїда, у нас з’являться гарні шанси вчасно підготуватися до однієї з таких зустрічей. Дамо шанс науці врятувати нас.
Хибні уявлення та факти про астероїди
1. Астероїди рідко влучають у Землю
Метеороїди або залишки астероїдів доволі часто падають на Землю, навіть після жорсткого входу в щільні шари атмосфери. Втім, не всі подібні випадки призводять до вимирання.
(Малі астероїди, що зруйнувалися в атмосфері Землі у період з 1994-2013 р.)
2. Чимало астероїдів мають власні супутники
Нині відомо про близько 150 астероїдів, які мають власних компаньйонів, які обертаються на орбіті навколо.
3. Людство вже бомбардувало астероїди
4 квітня японський зонд Хаябуса 2 випустив на астероїд Рюгу заряд вибухівки, щоби підірвати верхній шар ґрунту та зібрати чисті зразки.
4. Астероїди не мають атмосфери
Більшість астероїдів, на відміну від комет, дійсно не мають газової оболонки. Втім, спостереження показали, що під впливом сонячного вітру, на Церері утворювалась тонка атмосфера з водяних молекул.
5. Метеорити та астероїди мають різну природу
Насправді, єдиною різницею між астероїдами та метеоритами є розмір.
6. Астероїди є чорними скелястими тілами
У космосі також блукають доволі “блискучі” астероїди. Астрономи класифікують астероїди за їхнім альбедо, тобто здатністю відбивати світло від власної поверхні, на три групи (від найтемніших до найсвітліших металевих): C S та M-клас.
NASA/JPL
Церера також має власну яскраву пляму, яка ймовірно утворилася через виступи водяної криги.
7. Астероїди несуть лише загрозу
Усе, що рухається на швидкості десятків тисяч кілометрів на годину у космосі несе небезпеку. Проте астероїди являють собою значну цінність для промисловості, оскільки містять великі запаси залізної руди та інших важливих елементів. Вони також містять елементи, з яких можна виробляти паливо для ракет колоністів. Компанії та уряди на Землі вже готуються до майбутньої золотої лихоманки, яка у третьому тисячолітті буде відбуватись навколо астероїдного поясу.
8. Метеорити з Марса
З понад 60 тисяч метеоритів, які були знайдені на поверхні Земліі, 124 зразки були ідентифіковані як марсіанські. Дослідники встановили їхнє походження за вмістом благородних газів, який відповідає складу марсіанської атмосфери.
Ці метеорити здійняли переполох у 1996 році, коли NASA повідомило про можливі мікроскопічні сліди скам’янілостей всередині марсіанських метеоритів.
Найчастіше частинки метеоритів знаходять у пустелях світу та в Антарктиді, де найлегше помітити чорне каміння, що впало з неба.
Якщо у вас є запитання за темою, перевірте обговорення у Кварках.
Оновлено 29.06.2020: оновлено дати запуску місій DART та HERA, які були відтерміновані через пандемію COVID-19.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.