Уявіть, як земний космічний апарат наближається до Титана – супутника Сатурна. Скориставшись щільною атмосферою та низькою гравітацією на Титані, він зможе встановити композиції органічних поверхневих матеріалів, щоб визначити життєздатність середовища та дослідити розвиток можливих будівельних блоків життя.
Місія NASA Dragonfly має стартувати у 2026 році, її приземлення на Титані заплановано на 2034 рік. Вчені розглядають атмосферу на віддаленому супутнику як зразок Землі ранньої ери. Титан виступає єдиним небесним тілом, на поверхні якого у рідкому стані знаходяться вуглеводні річки, озера та навіть моря.
“Візит до цього таємничого океанічного світу може спричинити революцію у тому, що ми знаємо про життя у Всесвіті”,
– каже керівник NASA Джим Брайденстайн.
NASA планує доставити на супутник Сатурна справжнісінький дрон. На відміну від Марса, щільна атмосфера Титана дозволить апарату літати за допомогою гвинтів.
Під час своєї 2,7-річної базової місії Dragonfly досліджуватиме різноманітні середовища від органічних дюн до підлоги кратера, де знаходиться рідкісна вода та складні органічні матеріали, що існують там десятки тисяч років. Крім того, метою дослідження є пошук хімічних доказів минулого або наявного життя.
Атмосфера Титану, як і на Землі, складається в основному з азоту, але в чотири рази щільніша. Його хмари та дощі утворюються з метану. Другий за величиною супутник у Сонячній системі, Титан має товсту льодову кірку, під якою знаходиться океан. На думку дослідників, останній складається переважно з води.
Титан знаходиться на відстані у 886 мільйонів кілометрів від Сонця. Температура на його поверхні сягає близько -290° за Фаренгейтом (-179° за Цельсієм), а поверхневий тиск приблизно на 50 відсотків вищий за тиск на Землі. Тож місії Dragonfly доведеться мати справу з доволі екстремальними умовами.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.