Нещодавно Міжурядова науково-політична платформа з питань біорізноманіття та екосистем (IPBES), що заснована під егідою ООН, оприлюднила дослідження Глобальної оцінки стану природи. У ньому розглядається стан природи, її екосистем та значення для життя людей.
Головна мета глобальної оцінки стану природи – надати політичним діячам усі необхідні знання та докази для того, щоб приймати більш зважені рішення при розробці політичних стратегій та прийнятті рішень з урахуванням як людських потреб, так і потреб природи.
В оцінці IPBES, що спирається на 125 тисяч посилань та думку 150 експертів у галузі природничих та соціальних наук з 50 країн, досліджується, наскільки далеко просунувся світ – і скільки ще залишилося – у досягненні ключових міжнародних цілей – починаючи з Цілей сталого розвитку та Цілей Айті Конвенції про біорізноманіття та закінчуючи Паризькою кліматичною угодою.
У Глобальній оцінці також виділені фактори, які впливають на біорізноманіття та екосистеми, прогнози на майбутнє у разі продовження чи зміни тенденцій, та пояснюється – що все це означатиме для людей і світової політики впродовж наступних 30 років.
Чому це важливо?
Природа і та користь, яку вона приносить людям безпосередньо та нашому суспільству загалом, мають фундаментальне значення для існування усього людства на Землі.
Оскільки сьогодні їжі, енергії та матеріалів людина споживає більше, ніж коли-небудь раніше, тепер все залежить від того, чи матиме природа можливість надавати відповідні послуги людству у майбутньому.
Важливі факти з Глобальної оцінки
Три чверті суші і 66% морів та океанів зазнали значних змін через людську діяльність. Ці зміни були менш серйозними у тих районах, які перебувають під управлінням корінних народів та місцевих спільнот.
Більше третини земної поверхні і майже 75% ресурсів прісної води зараз використовуються для вирощування сільськогосподарських культур або тваринництва.
Мінімум на 20% з 1900 року скоротилася чисельність аборигенних видів, переважно, в наземних оселищах.
Більше 40% амфібій, майже 33% рифоутворюючих коралів і більше третини усіх морських ссавців перебувають під загрозою зникнення. Про комах судити складніше, однак, наявні дані підтверджують загрозу для 10% з них.
Щонайменше 680 видів хребетних було винищено, починаючи з 16 століття.
Понад 9% порід ссавців, що були одомашнені і використовувалися в якості їжі та для ведення сільського господарства, зникли. Мінімум 1000 порід перебуває під загрозою зникнення.
Основні чинники шкідливих змін в екосистемах (у порядку зменшення впливу):
- Зміна у використанні суші та морів.
- Пряма експлуатація організмів.
- Зміна клімату.
- Забруднення навколишнього середовища.
- Інвазивні чужорідні види.
- Негативні тенденції у природі зберігатимуться до 2050 за всіма політичними сценаріями, які були розглянуті у Глобальній оцінці.
Якщо ми прагнемо припинити втрату біорізноманіття, уповільнити деградацію природи та до 2030 року досягти цілей у сфері біорізноманіття, клімату та сталого розвитку, звичний підхід до бізнесу не працюватиме. Навпаки, це призведе до того, що суспільства і економіки піддаватимуться ще більшому ризику.
Винятком стануть лише ті сценарії, які включають трансформаційні зміни – швидке та покращене впровадження сміливих політичних інструментів, сталого постачання товарів, та інституційних інновацій.
У своєму звіті IPBES пропонує 5 наступних ключових політичних дій, які можуть викликати позитивні трансформації, шляхом вирішення основних непрямих причин погіршення стану природи:
- Розвиток позитивних і усунення негативних стимулів впливу.
- Реформування галузевого та сегментованого прийняття рішень для сприяння інтеграції між секторами та юрисдикціями.
- Використання превентивних та запобіжних заходів у регуляторних та управлінських інституціях та на підприємствах.
- Управління сталими соціальними та екологічними системами в умовах невизначеності та складності.
- Посилення екологічного законодавства та політики, їх реалізації, а також верховенства права в цілому.
Міжурядова науково-політична платформа з питань біорізноманіття та екосистем (IPBES) – це незалежний міжурядовий орган, який було створено 2012 року і до складу якого входять 130 країн-членів з усього світу.
Ця стаття була вперше опублікована на сторінці WWF Україна. Читайте оригінал за посиланням.