Головні хімічні елементи, необхідні для зародження життя, знайдені зондом Європейського космічного агентства “Розетта” на кометі 67p/Чурюмова-Герасименко майже через 2 роки від початку дослідження.

Відкриття говорить на користь теорії, над якою вже багато років дискутують науковці. У певний період історії Землі, коли вона охолола та закінчила формування твердої кори, на її поверхню почали падати комети та астероїди з бурхливої Сонячної системи. Ці космічні боліди стали капсулами, які принесли на молоду Землю воду та ключові органічні сполуки, необхідні для утворення простих форм життя.

На відстані близько 600 мільйонів кілометрів від Сонця земний космічний зонд “Розетта” знайшов амінокислоти гліцину (C2H5NO2), які зустрічаються у білках, а також фосфор — ключовий компонент ДНК та клітинних мембран.

Результати аналізу зразків з комети Чурюмова-Герасименко інструментом ROSINA, встановленим на борту зонда “Розетта”. У газовій атмосфері комети було зафіксовано органічну амінокислоту гліцину та фосфор. Джерело: ESA/ATG medialab

Астрофізикам відомо, що деякі комети містять воду з таким самим хімічним складом, як океани на Землі. Це слугувало основою для теорії космічного походження земної води. Однак знахідка “Розетти” на кометі Чурюмова-Герасименко докорінно змінила ситуацію, поставивши під сумнів ключову роль комет у формуванні земних океанів. Тепер науковці обговорюють не походження води, а джерело будівельних блоків життя.

“Це перша недвозначна реєстрація гліцину на кометі,”

— прокоментувала роботу Кетрін Альтвеґ, головний дослідник інструмента ROSINA, який виконував аналіз.

Перші сліди амінокислот гліцину були зафіксовані у пробах космічної місії NASA “Stardust” (з англ. – “Зоряний пил”), які прибули з комети Уайлд-2 (Wild-2) на Землю у 2006 році. Тоді значний ризик забруднення зразків земними елементами ускладнив аналіз та поставив під сумнів будь-які висновки. На цей раз “Розетта” зробила серію повторних проб та надала прямі докази наявності гліцину в атмосфері комети, так званій “комі”.

Аналізи були проведені у серпні 2015 року, ще до того, як комета наблизилась до найближчої точки від Сонця, свого перигелію.

Інша унікальна знахідка “Розетти” – фосфор. Цей елемент є невіддільною (частина/ознака) частиною всіх живих організмів на Землі. Він присутній у структурі ДНК, клітинних мембранах та забезпечує транспорт енергії між клітинами.

Фото комети Чурюмова-Герасименко від 25 травня 2016, зроблене за допомогою ширококутної камери космічного зонду “Розетта” – OSIRIS. Відстань від поверхні – 7 км . Джерело: ESA/Rosetta/MPS

Дякуючи “Розетті”, світ дізнався про особливу роль комет Сонячної системи у доставці органічних сполук для пребіотичної хімії молодої Землі.

Космічний зонд ЕКА “Розетта” (Rosetta) був запущений у космос на ракеті Аріан-5 2 березня 2004 року. Через десять років подорожі, 6 серпня 2014 року зонд досягнув комети 69p/Чурюмова-Герасименко, ставши першим штучним супутником комети земного походження.

Комета 69p/Чурюмова-Герасименко була відкрита у 1969 році Климом Чурюмовим у Києві під час дослідження фотопластин, знятих з іншою комети 32P/Комас Сола Світланою Герасименко в Алма-Атинській обсерваторії.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.