Європейська південна обсерваторія (ESO) опубліковала новий знімок двох туманностей розміром 49.511 х 39.136 пікселів.
Вихідний файл з туманністю “Котяча лапка” (NGC 6334) та “Омар” NGC 6357 важить 5.4 Гігабайт. Переглянути його у деталях, на щастя, можна й без завантаження (див. посилання).
Хоча світлина об’єднує одразу дві туманності, вони знаходяться на значній відстані одна від одної. Обидві туманності знаходяться у сузір’ї Скорпіона, однак NGC 6334 розташована на відстані 8 000 світлових років від Землі, а NGC 6357 віддалена від нас на 5 500 світлових років.
Знімок “Котячої лапки” та “Омара”, оточених міжзоряним пилом. Джерело: Дуже Великий Телескоп, ESO.
Ці масштабні регіони космосу становлять собою величезні ясла для нових зорь, де молоді гарячі світила змушують хмари водню навколо сяяти червоним кольором.
На фото також помітні світлові гало довкола великих яскравих зорь: насправді, це лише оптична ілюзія, викликана відбиттям світла між телескопом та камерою.
У ESO відзначають, що це одне з найбільших фото, яке їм доводилось коли-небудь публікувати.
Дуже Великий Телескоп (VLT) є флагманом можливостей для європейської наземної астрономії початку третього тисячоліття. Це найбільш сучасний у світі оптичний телескоп, що складається з групи чотирьох телескопів із головними дзеркалами діаметром 8.2 м та чотирьох рухомих допоміжних 1.8 м телескопів.
Телескопи можуть працювати всі разом у формі гігантського інтерферометра (VLTI), котрий дозволяє астрономам побачити деталі в 25 разів менші, ніж з окремими телескопами. Світлові пучки об’єднуються в VLTI за допомогою складної системи дзеркал у підземних тунелях, де вони повинні відрізнятися менше, ніж на 1/1000 мм на відстані сто метрів. За такої точності, у VLTI можна відновити зображення з кутовим дозволом в мілісекунду дуги, що еквівалентно розрізненню двох фар автомобіля на відстані від Землі до Місяця.