З моменту посадки марсохода NASA Опорт’юніті (Opportunity) на Марсі минуло вже 15 років, але минулого літа зв’язок з роботом було втрачено після глобальної пилової бурі. Інженери все ще намагаються зв’язатися з космічним апаратом, відправляючи команди та чекаючи на будь-яку відповідь. Втім, надія починає тьмяніти.
Для багатьох науковців, які впродовж багатьох років будували та доглядали за Опорт’юніті, шестиколісний робот став справжнім членом родини. І, звичайно, неможливо просто попрощатися з таким цінним другом, не вживши всіх можливих заходів для його порятунку.
“Це схоже на втрату домашньої тварини: ви проводите кілька днів в активних пошуках та всюди розміщуєте фотографії. Але за шість місяців ви скажете: «Окей, ми зробили все, що могли»”
— сказав Джон Каллас, керівник проекту Mars Exploration Rover в Лабораторії реактивного руху NASA в Пасадені, штат Каліфорнія.
Однак у дослідників залишається ще декілька карт у рукаві: у NASA ще не вичерпали перелік дій.
Повернути Опорт’юніті
Зараз на червоній планеті триває вітряний сезон, тому в дослідників залишається велика надія, що вітряні пориви зможуть звільнити сонячну батарею Опорт’юніті від пилу для подальшої підзарядки. Водночас, оператори місії в JPL продовжують надсилати команди з позначкою “Можливість повернутися до дії”. Ризик залишається тільки в тому, що батареї ровера могли повністю вийти з ладу. Але навіть в цьому випадку внутрішній годинник робота має надіслати сигнал.
Знімок Марса від космічного телескопа “Габбл”. Поверхня планети частково прихована під завісою пилу. Джерело: NASA, ESA та STScI.
Опорт’юніті висадився на марсіанській рівнині під назвою Meridiani Planum 24 січня 2004 року, 15 років тому. Специфікація передбачала мінімальну тривалість місії на 90 солів (марсіанських днів), а також здатність подолати не менше 1 км.
Але Опорт’юніті та його близнюк Спіріт (Spirit) значно перевершили очікування. Протягом років вони повільно, але стабільно досліджували будь-які можливі ознаки минулого життя на Марсі та підтверджують теплість та вологість середовища протягом років.
Панорамна камера Opportunity зробила цей автопортрет на Марсі в 2014 році. Фото: NASA / JPL-Caltech / Cornell Univ./Arizona State Univ.
Якщо Спіріт застряг у глибокому піску та припинив свою діяльність ще у 2011 році, Опорт’юніті просунувся вперед, маючи певні ознаки зносу, але продовжував залишатись у прекрасному стані. Замість запланованого одного кілометра, робот подолав понад 38 км, відзначаючи свій день на червоній планеті в лютому минулого року.
Глобальною подією стала рекордна буря пилу, яка піднялася в червні минулого року. Вона різко зменшила кількість сонячних променів, що досягали сонячних батарей усіх марсоходів.
Буря тривала кілька тижнів, перш ніж остаточно розсіялася. Відносно прозоре небо повернулося, але у JPL так і не змогли відновити контакт з Опорт’юніті. Тим часом сезони планети змінюються, температура знижується, а кількість сонячного світла, що досягає Опорт’юніті, зменшується.
“Є ще деякі методи, які ми хочемо спробувати. Потрібно врахувати кілька сценаріїв аварії на транспортному засобі,”
– додав Каллас.
Поки що, дослідники продовжують свою роботу та намагаються зробити все можливе для відновлення зв’язку з легендарним марсоходом.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.