Нове астрономічне дослідження з’ясувало, що сім планет на орбіті близького до Сонця ультрахолодного карлика TRAPPIST-1 здебільшого є кам’янистими тілами, і деякі з них можуть потенційно містити більше води, ніж є на Землі.
З моменту відкриття екзопланет на орбіті TRAPPIST-1 дослідники отримали значно детальніші дані про їхню щільність. Вчені припускають, що окремі планети цієї системи можуть мати до 5% маси у вигляді водяного льоду – у 250 разів більше, ніж маса океанів на Землі.
Художнє зображення семи планет у системі ультрахолодного карлика TRAPPIST-1 у порівнянні з Землею. Збережено відносний масштаб (відносне розташування довільне). Новий аналіз деталізував щільність планет, вказавши на наявність летючих речовин, імовірно, води. Джерело: ESO/M. Kornmesser
Ближчі до своєї домашньої зорі екзопланети, імовірно, мають густі та насичені парою атмосфери, а найвіддаленіші – тверду та льодяну поверхню. І якщо врахувати відстань до зорі та кількість зоряного випромінювання, четверта планета (TRAPPIST-1e) найбільш схожа на нашу рідну Землю.
40 світлових років до іншої “Землі”
Екзопланети у системі TRAPPIST-1 на відстані 40 світлових років від нас було відкрито на Південному телескопі TRAPPIST Європейської південної обсерваторії 2 роки тому. Наступні спостереження з використанням Дуже Великого Телескопа та космічного телескопа “Спітцер” показали, що у цій системі знаходиться щонайменше сім планет, і кожна з них за розмірами наближається до Землі. Астрономи дали їм назви TRAPPIST-1b,c,d,e,f,g та h, відповідно до їхньої віддаленості від домашньої зорі.
Цього разу були проведені більш глибокі спостереження. У дослідженні додатково взяли участь команди наземної обсерваторії SPECULOOS, космічних телескопів “Спітцер” та “Кеплер”. Команда дослідників на чолі з Сімоном Гріммом з Бернського університету, Швейцарія, вдалася до складних алгоритмів комп’ютерного моделювання з залученням усіх доступних даних, щоби встановити щільність планет з вищою точністю.
“Планети TRAPPIST-1 знаходяться так близько одна до одної, що починають взаємодіяти гравітаційно, тому час, коли вони проходять перед зорею, трохи зміщується. Ці зміщення залежать від мас планет, відстаней та інших орбітальних параметрів,”
– пояснює Грімм –
“З комп’ютерною моделлю ми симулюємо орбіти планет, доки розраховані транзити не починають відповідати даним зі спостережень, та починаємо вираховувати маси.”
Астрономи давно намагалися знайти схожі на Землю екзопланети, щоби визначити їхні розміри та температуру. Відкриття TRAPPIST-1, а також можливості наземних та космічних телескопів нарешті дозволили це зробити. Аналіз показав, що скелясті планети також містять значну кількість летючих речовин. На думку вчених, це може бути вода, а її кількість може сягати неймовірних 5% маси деяких планет. Для порівняння, вода на Землі складає лише 0,02% від її загальної маси.
“Щільності як ключові показники внутрішнього складу планети, втім, нічого не розповідають про їхню придатність для життя. Однак, наше дослідження є важливим кроком вперед, адже ми продовжуємо з’ясовувати, чи можуть ці планети підтримувати життя.”
– розповів Брайс-Олів’є Деморі з Бернського університету, співавтор дослідження.
Найцікавіші об’єкти
Внутрішні планети TRAPPIST-1b та c видаються скелястими планетами. Згідно з даними досліджень, вони мають товсту атмосферу, яка значно товстіша за земну. TRAPPIST-1d, третя планета від зорі, є найлегшою – близько 30% від маси Землі. Однак астрофізики не впевнені, чи має вона достатньо товсту атмосферу, океан чи шар криги.
Більше уваги все ж привертає TRAPPIST-1e – єдина планета у системі, яка щільніша за Землю. Це дозволяє припускати, що вона має важче залізне ядро. Розмір TRAPPIST-1e та її віддаленість від домашньої зорі також роблять її найбільш схожою на Землю.
Порівняння основних характеристик семи планет планетарної системи TRAPPIST-1 та чотирьох внутрішніх планет Сонячної системи. Джерело: NASA/JPL-Caltech/R. Hurt, T. Pyle (IPAC)
TRAPPIST-1f, g та h достатньо віддалені від зорі, тому вода на їхній поверхні може замерзати та утворювати товстий шар льоду. Якщо вони мають занадто тонку атмосферу, ці планети навряд змогли утримати такі важкі елементи, як двоокис вуглецю.
Астрономи продовжують обережно оцінювати умови на екзопланетах TRAPPIST-1, оскільки вони лише починають заглиблюватись у дані, які були зібрані за останні роки. Водночас, вчені лише “потирають руки” у передчутті нових відкриттів, оскільки у їхньому розпорядженні з’являються усе нові телескопи, зокрема мисливець за ультрахолодними зорями та їх потенційно придатними для життя планетами SPECULOOS.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.