У вівторок представники Eurotapes повідомили, що їм вдалося розробити дешеву та значно ефективнішу стрічку з надпровідного матеріалу, яка здатна згодом подвоїти ефективність та потужність вітрових турбогенераторів.
14 березня координатор проекту Хавієр Обрадос з Інституту матеріалознавства Барселони повідомив, що Eurotapes створив 600 метрів надпровідної стрічки – матеріалу, який має майже нульовий опір електричному струму та дуже низькі втрати енергії.
“Цей матеріал, оксид міді, наче нитка, яка проводить у 100 разів більше електроенергії ніж мідь. З цією ниткою ви в змозі, наприклад, створювати кабелі для передачі більшої кількості електроенергії або генерації значно інтенсивніших магнітних полів ніж сьогодні.”
– розповів Обрадос AFP.
Eurotapes – це європейський дослідницький проект, який займається дослідженням та розробкою надпровідникових матеріалів протягом чотирьох років. Проект об’єднує передові світові інститути та компанії, які займаються надпровідними матеріалами, з дев’яти країн Європи: Австрії, Бельгії, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Румунії, Словаччини та Іспанії. Більшу частину бюджету цього проекту – 20 мільйонів євро – надав Європейський Союз.
“Новий матеріал може бути використаний для виробництва потужніших та, водночас, легких вітрових турбогенераторів.”
– додав Обрадос.
На думку вченого, їхня розробка має потенціал подвоїти потужності вітрогенераторів у порівнянні з наявними. У повідомленні інституту також зазначається, що подальший розвиток проекту може “призвести до революції у виробництві відновлюваної електроенергії”.
Довгоочікувана надпровідність
Коли електричний струм протікає через провідник, наприклад – мідь або срібло, частина енергії електричних зарядів перетворюється у тепло та втрачається. Зі зростанням довжини провідника такі втрати лише збільшуються – ця характеристика провідників називається електричним опором.
Геть інша справа починається, коли деякі охолоджені майже до абсолютного нуля (-273 ºC) види металів втрачають опір та починають пропускати електричним струм без теплових втрат. Вперше цю властивість помітили у ртуті в 1911 році.
Такі надпровідники здатні генерувати дуже потужні магнітні поля, які активно використовуються у промисловості, зокрема у МРТ-сканерах.
Щоби досягнути цього стану, надпровідник охолоджують рідким азотом, який заливають у шар між ізоляцією. Однак така дорога та складна технологія перешкоджає широкому використанню надпровідних матеріалів. Тому, головною метою дослідників залишається досягнення надпровідності за “кімнатних” температур.
Якщо їм це вдасться, ми побачимо не тільки подвоєння потужностей відновлюваної електроенергетики, але й нові застосування магнітної левітації – ефекту, який потребує наявності надпровідників у магнітному полі.