Геологи з Принстонського університету провели дослідження на індійському плоскогір’ї Декан та дійшли висновку, що вулканічні виверження могли відіграти більш визначну роль у вимиранні динозаврів, оскільки вони відбулися майже одночасно з падінням метеориту.
Усьому виною був величезний метеорит, що впав на Землю та спричинив масову загибель динозаврів (і не тільки) – саме так ми звикли пояснювати причину одного з найбільших катаклізмів в історії нашої планети.
Науковці називають це явище крейдо-палеогеновим вимиранням, яке відбулося близько 66 мільйонів років тому на межі двох періодів – крейдового та палеогенового. Тоді загинуло близько 75% усіх видів істот.
Досі вважалося, що до масового вимирання та винищення динозаврів призвело падіння астероїда близько 66 млн років тому. Джерело: BBC
Хоча панівною гіпотезою залишається історія з метеоритом, на цей час нараховується більше десятка альтернативних, і деякі з них доволі цікаві. Наприклад, одна з них пов’язує загибель динозаврів та інших видів з появою квіткових рослин. Або ж це могло бути випромінювання після вибуху наднової зорі. Інша гіпотеза стверджує, що причиною катастрофи стало посилення вулканічної активності, особливо на території Деканського плоскогір’я в Індії. На користь цієї гіпотези свідчать величезні відкладення магматичної породи – базальту. Місцями товщина так званої Деканської трапової провінції сягає понад 2 кілометри.
Визначення часу виверження
У новому дослідженні вчені хотіли перевірити гіпотезу про вулканів-убивць, палким прихильником якої є Ґерта Келлер – співавтор наукової статті, професор геології та палеонтології в Принстонському університеті. На її думку, це найбільш імовірна причина вимирання динозаврів. Вона разом із колегою-геологом Блером Шоне та його студентами розпочали досліди з встановлення віку товстих шарів лави, точне датування яких досі не проводилось.
Деканська трапова провінція. Джерело: Gerta Keller
Найбільш відомий метод датування скам’янілостей – радіовуглецевий. Зазвичай, він використовується в археології для дослідження органічних знахідок, однак його чутливість не дозволяє використовувати його для об’єктів, вік яких перевищує, в середньому, 100 000 років. Що вже говорити про базальт, якому 66 мільйонів років. Для гірських порід частіше використовують властивості таких радіоактивних елементів, як уран та свинець. Вони допомагають дуже точно визначати вік, але мінерали, в яких можна знайти ці елементи, надзвичайно рідко знаходять у базальті.
Коли після кількох днів пошуків вчені нічого не знайшли, більшість учасників вже не сподівалися знайти потрібні мінерали. Аж доки не натрапили на шар вулканічного попелу з високим вмістом кремнезему між двома застиглими лавовими потоками. Такий попіл часто містить кристали циркону – одного з найстаріших мінералів на Землі, який утворюється в процесі магматичних процесів та зберігає радіоактивний уран.
Тож тепер вчені зосередилися на пошуках циркону поміж шарами лавових потоків у попелі, а не в самому базальті. Визначивши точний вік кристалів, які відклалися між потоками лави, стало можливим визначити час виверження вулкану.
Провина вулканів
Дослідники зібрали зразки з 141 локації, з них у 24 були знайдені кристали циркону, що містять уран. На основі їхнього дослідження було зроблено висновок, що виверження відбувалися чотири рази. І кожного разу в атмосферу викидалися сірчаний та вуглекислий гази у наднормових кількостях. Тисячі тонн лави вбивали живі істоти поблизу, але смертоносний газ розносився всією земною кулею.
Сірчаний газ може охолоджувати атмосферу за дуже короткий проміжок часу, а вуглекислий газ – зігрівати її в довгостроковій перспективі. Коли вулкани викидають ці речовини у величезних кількостях, це може призвести до різких коливань температури. В таких умовах життю на Землі стає, м’яко кажучи, важко процвітати.
Динозаври могли не витримати швидкоплинних змін клімату.
Два з чотирьох вивержень мали місце ще до масового вимирання. Дані показують, що в цей час клімат змінювався з холодного на теплий, а потім знову на холодний. Деякі вчені вважають, що саме ці різкі коливання температури могли спричинити загибель величезної кількості істот. Цікаво, що другий вибух відбувся всього за декілька десятків тисячоліть до падіння метеориту, що вважається геологічно коротким проміжком часу. Тому, можливо, що лише завдяки обом цим подіям стало можливим одне з найбільших вимирань в історії Землі.
Опублікована праця має особливе значення, тому що вказує на час виверження вулканів з високою точністю. Вчені сподіваються, що це дослідження та заплановані майбутні роботи зможуть наблизити людство до розкриття однієї з найбільших таємниць минулого.
Science (2019) doi: 10.1126/science.aau2422.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.