Джерело небезпечного радіоактивного випромінювання на 4-му енергоблоці ЧАЕС, яке роками бентежило світ, нарешті надійно ізольовано. Для нового укриття збудували унікальну у своєму роді рухому споруду вагою 36 000 тонн.

Це кінець тридцятирічної боротьби з наслідками аварії 1986-го року. Навіть через 30 років після аварії, це місце продовжує представляти загрозу для планети через великий ризик витоку радіації. Та з кожним роком тимчасовий бар’єр з нашвидкуруч залитого бетону та металу ставав все менш надійним, викликаючи занепокоєння у світовому суспільстві. Однак, нарешті, було завершено та переміщено на 4-й енергоблок нове безпечне Укриття, яке утворило надійний ангар над застарілою захисною конструкцією. Дев’ять років праці європейських інженерів та 1.5 мільярда євро забезпечили захист від наслідків найбільшої радіаційної аварії в історії людства на наступних 100 років.

Насування Арки НБК на об’єкт Укриття 4-го енергоблоку ЧАЕС. Джерело: Міністерство екології

У проекті брали участь понад 40 країн, а саму споруду описували як:

найбільшу рухому наземну конструкції серед коли-небудь збудованих 

Висота конструкції складає 108 метрів, ширина – 257 метрів, довжина – 162 метрів, а її вага – 36 тисячі тонн. Новий об’єкт Укриття зводили навіддалі 40 метрів від енергоблоку через небезпеку опромінювання.

Повна вага об’єкту – 36,2 тисячі тонн. Ми, французи, усе порівнюємо з Ейфелевою вежею – так от, арка важить як шість Ейфелевих веж. Ангар сконструйований таким чином, щоб Україна за сто років змогла розібрати реактор. Це не означає, що на 101-й рік усе впаде, не хвилюйтесь – просто всередині арки буде система, як дозволить дистанційно його розібрати,

– розповів Ніколя Кай, керівник компанії “Новарка”.

Фінальна конструкція дозволить інженерам безпечно демонтувати та дезактивувати четвертий енергоблок без ризику радіоактивного викиду до атмосфери. Нове Укриття обладнане сучасною вентиляційною системою та витримає навіть сильні смерчі.

Це кінець тридцятирічної боротьби з наслідками аварії 1986-го року

заявив Остап Семерак, голова Міністерства екології та природних ресурсів України.

Техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року стала справжньою трагедією. Руйнування 4-го енергоблоку та пожежа спричинили забруднення 30 км зони довкола, включно з містечком-сателітом АЕС Прип’яттю. Наслідки цієї аварії продовжують виявлятися через покоління – у дітей перших жертв аварії продовжують діагностувати рак щитоподібної залози.

Менш відомий факт – аварія на ЧАЕС, яка сталася 9 вересня 1982 року. Тоді після ремонту 1-го енергоблоку стався розрив в одному з каналів, що спричинило деформацію активної зони. В результаті ланцюгової реакції змін тиску, у повітря потрапила значна кількість радіоактивної пари. Повідомлялося, що це інцидент не спричинив серйозних наслідків, однак територія навколо станції була радіоактивно забруднена.

Не дивлячись на жахливі наслідки аварії на ЧАЕС, через 30 років атомні станції стали набагато безпечнішими. Науковці та інженери зі всього світу використали цей надзвичайно важливий урок, щоби покращити наявні технології будівництва ядерних об’єктів. Сучасні підходи дозволяють розробляти безпечні енергоблоки, які претендують на основу енергетики нашого майбутнього.