ПРИХОВАТИ

У печері первісних людей знайдено снеки, віком 400 тис. років

Печера Кесем. Джерело: Bradshaw Foundation

Що робили люди часів раннього палеоліту з впольованою здобиччю? Вважалося, що вони її одразу з’їдали. Крім того, їм доводилося витримувати тривалі періоди голоду – все ж полювання є справою нелегкою і далеко не щоразу успішною. Однак знахідка науковців з Ізраїлю свідчить про те, що доісторичні люди в цей час, можливо, «морили хробака» снеками власного приготування з кісткового мозку тварин.

Покинута домівка пращурів

Печера Кесем знаходиться на відстані всього десятка кілометрів від ізраїльського міста Тель-Авів. Люди населяли її вже 400 тисяч років тому, хоча про її існування вчені дізналися лише у 2000 році, оскільки вже близько 200 тисяч років як вона покинута. Всередині було знайдено чимало цінних артефактів: різноманітні кам’яні знаряддя праці та зуби древніх людей, кістки впольованих ними тварин та свідчення регулярного використання вогню – 300 000-річне вогнище в центрі печери. Це місце настільки багате історичними знахідками, що розкопки та дослідження тут тривають і досі.

Палеолітична стоянка у печері Кесем знаходиться в 12 км на схід від ізраїльського міста Тель-Авів.

Дослідники Тель-Авівського університету разом з іспанськими колегами досліджували знайдені в печері кістки. При вивченні скам’янілостей вченим впали в очі особливі сколи та сліди використання на плеснових кістках ланей. На основі них можна було припустити, що шкіру з кісток знімали, а самі кістки розламували для поїдання вмісту не безпосередньо після оббілування туші, а після деякого часу зберігання продукту.

“Доісторичні люди приносили до печери відбірні частини тіла тушок впольованих тварин. Найпоширенішою здобиччю були олені. Їхні кінцівки та черепи приносили до печери, а решту туші, з якої добули м’ясо та жир, залишали на місці полювання,”

– пояснює професор Джорді Розелл з Університету Ровіра і Вергілія, Іспанія.

“Ми виявили, що на кістках ніг оленів, зокрема метаподіалах, є унікальні відмітини, не схожі на сліди, що залишаються від зачистки свіжої шкіри, щоб могти зламати кістку та добути кістковий мозок.”

Тобто первісні люди могли відкладати такі кістки на зберігання, щоби поживитися ними потім. Такі собі доісторичні консерви.

За старовинним рецептом

Відтак науковці забажали перевірити їхню гіпотезу експериментально. Для цього рейнджери з заповідників люб’язно надали вченим для дослідів плеснові кістки оленів, які для них не представляють цінності через відсутність м’яса. Вчені також прагнули дізнатися, як довго може зберігатися продукт, а отже на який час «консервували» його первісні люди, без втрати поживної цінності.

Тривалість збереження перевіряли протягом дев’яти тижнів при різних погодних умовах – восени та навесні, щотижня обираючи з загальної кількості кілька кісток. Їх намагалися вручну розкрити, щоб порівняти сколи з тими, що на були скам’янілостях, та перевірити вміст поживних речовин, що залишився.

Кістковий мозок після 6 тижнів зберігання. Джерело: Dr. Ruth Blasco/AFTAU .

Результати досліду з високою ймовірністю вказують на те, що люди палеоліту справді вдавалися до таких перекусів, щоб тамувати голод між полюваннями, особливо в осінній період. Вивчаючи сліди на плеснових кістках у печері, вчені зробили висновок, що найчастіше їх використовувати у їжу через 2-4 тижні зберігання. Цікаво, експеримент показав, що саме після приблизно 3 тижнів кістковий мозок починає втрачати поживну цінність. Певно, пращури про це знали. Але знайдено, хоч і в невеликій кількості, і такі кістки, якими вони ласували навіть через сім тижнів після полювання.

Не примітивні, а завбачливі

Дослідження відкриває нам цікаву картину того, як жили наші пращури у далекі часи. Така поведінка, коли харчові продукти відкладалися на зберігання, вказує на те, що люди вже тоді усвідомлювали непостійність харчових ресурсів.

“Ми вважаємо причиною цього те, що слони, які раніше були основним джерелом їжі для людей, були вже недоступними, тому доісторичним людям у нашому регіоні довелося розробляти та винаходити нові способи життя. Така поведінка дозволила людині еволюціонувати та вступити в набагато складніший вид соціально-економічного існування”,

– зазначає професор Рен Баркай із Тель-Авівського університету.

Ця поведінка випливає з уміння прогнозувати та планувати – навичок, що вже не відносяться до примітивного способу існування «тут і зараз».

“У нашому дослідженні вперше показується, що 420 -200 тис. років тому доісторичні люди в печері Кесем були досить розумними, талановитими та мали достатньо витончений розум, щоб знати, що можна зберегти окремі кістки тварин у конкретних умовах, і, коли це необхідно, зняти з неї шкіру, зламати кістку та з’їсти кістковий мозок,”

– пояснює професор Аві Гофер із Тель-Авівського університету.

Вчені вважають, що це дослідження може допомогти у вивченні економічних, соціальних та когнітивних змін, які пережили первісні люди середнього плейстоцену.

“Це найдавніше свідчення такої поведінки, воно пропонує новий погляд на розуміння соціально-економічної діяльності людей, які жили в Кесемі. А також позначає межу виникнення нових способів адаптації палеолітичної людини”,

– підсумовує головний автор статті Рут Бласко.

Science Advances (2019), doi: 10.1126/sciadv.aav9822.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total
11
Shares
11 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також
Мікрораптор
Далі

Як дослідники встановлюють забарвлення тварин з минулого Землі

Якого кольору були мешканці мезозойського лісу? Наскільки наука може помилятися та абсолютно новий комплексний підхід до відновлення зовнішнього…
Далі

Три доісторичні істоти з минулого Землі, про яких ми нічого не знали

Протягом останніх кількох місяців палеонтологи зробили низку відкриттів. Ними були описані дивовижні створіння, що жили на нашій планеті…