Українські археологи відкрили древлянський колодязь віком понад 1000 років

Унікальний об’єкт був знайдений на території міста Олевськ, історія якого простягається на тисячі років у минуле. Влітку 2017 року були продовжені розкопки стародавнього колодязя на городищі в урочищі Бабина гора, які розкрили нові деталі.

Спадщина древлянського князівства

Місто Олевськ має багатовікову історію, яку пов’язують з овруцьким князем Олегом Святославовичем, сином відомого київського князя Святослава Ігоровича (Хороброго). Саме у період свого панування у X столітті Олег Древлянський заснував Олегове городище, укріплення, залишки якого відшукали на території сучасного міста Олевськ.

У 2017 році археологи Житомирської археологічної експедиції на чолі з кандидатом історичних наук Андрієм Петраускасом та група студентів-практикантів з Житомирського державного університету ім. Івана Франка під керівництвом Марини Хададової продовжили розкопки та дослідження середньої частини колодязя, який був похований під шаром ґрунту впродовж багатьох століть.

Древлянський колодязь Олевськ. Джерело: Житомирська археологічна експедиція

Нові знахідки вказували на те, що цей колодязь був ключовим елементом укріпленого поселення, яке згодом стало центром одного з древлянських племен.

Датування спорудження колодязя на сьогодні базується на знахідках, які чітко співвідносяться з шарами, які пов’язані зі спорудженням колодязя – шаром зеленої глини, використаним для гідроізоляції споруди. Вони датуються VIII-ІХ ст.

– розповів Science Ukraine Андрій Петраускас, керівник експедиції.

Остаточно встановити час спорудження можна буде дослідивши заповнення між дерев’яними конструкціями та стінкою котловану колодязя.

На думку Петраускаса, кераміка, знайдена у верхньому двометровому шарі ґрунту над дерев’яними стінками, може відповісти на питання, коли саме древляни перестали користуватися своєю спорудою. Ці знахідки

“представлені керамікою Х ст., яка потрапила туди, коли всередині зрубу вже було тверде заповнення – в противному випадку черепки опустились би на дно заповненого водою колодязя.”

Дерев’яний колодязь з позаминулого тисячоліття

Яким чином дерев’яний колодязь, який перебував у постійному контакті з ґрунтовими водами, вцілів протягом щонайменше тисячі років? Відповідь на це питання прихована в особливому виборі матеріалів, які використовували древляни для будівництва.

Збереженість дерев’яних конструкцій в ідеальному стані пояснюється особливостями деревини, з якої вони виготовлені – це дуб та тим, що вони збереглись на тому рівні, який за більш ніж останні 1000 років ніколи не був сухим – він був постійно наповнений ґрунтовими водами.

– пояснює Петраускас –

Дерев’яні вироби з сосни та берези у вогкому глинистому ґрунті навіть зберегли первинний світло-жовтий колір.

Древлянський колодязь в Олевську
Древній колодязь на території древлянського городища датується VIII-IX ст. Джерело: Житомирська археологічна експедиція

Робота з олевським колодязем ще досить далека від завершення, і остаточні відповіді можна буде отримати після повного вивчення всього об’єкта, включно з нижнім шаром. Проте вже на цьому етапі археологи помітили деякі особливості конструкції, зокрема нетипове посилення стінок колодязя та його ізоляцію від поверхневих вод.

Колодязь в Олевському городищі має специфічну конструкцію з потрійною стінкою, яка була ізольована від інших поверхневих вод товщею глини.

За словами Петраускаса, це може свідчити про “досить вибагливе та навіть примхливе ставлення древлянського населення до якості води”.

“Для мешканців рядового селища відкритого типу не було потреби виймати на поверхню більш ніж 60 м2 ґрунту, з якого майже 30 м2 це практично скеля, яка важка для вибирання навіть сучасним шанцевим інструментом. Вони могли б обійтись водою струмка, який протікає внизу чи неглибокою криничкою в його заплаві. Колодязь, який містив щонайменше 20 м2 кришталево чистої води, потрібен був мешканцям міста та його околиць під час нападу ворогів і міг бути стратегічним запасом на випадок довготривалої облоги.”

– додав дослідник –

“Датування колодязя, яке чітко ув’язується зі спорудженням городища дозволяє аргументовано повернутися до питання про формування міст у середовищі древлянських племен в межах VIII ст., а можливо і в межах VII-VIII ст.”

Нові відповіді можна буде отримати після повного дослідження древлянського колодязя. Дослідники сподіваються знайти на дні зрубу речі, які вкажуть на остаточні часові рамки використання цієї споруди східнослов’янським плем’ям.

Сподобалась стаття? Придбайте нам , а ми напишемо ще.
Повідомити про помилку: підкресліть текст та натисніть CTRL+Enter або
Валентин Солонечний
  • 47 записів
  • 0 дописів
Засновник Science Ukraine, науковий журналіст та популяризатор науки. Слідкує за розвитком гравітаційної астрономії, ДНК-медицини та термоядерного синтезу. Підтримує позитивізм та гуманне ставлення до природи.