ПРИХОВАТИ

Маємо 10 років для змін: глобальна оцінка стану природи

Африканські слони
Щонайменше 680 видів хребетних було винищено починаючи з 16 століття.

Нещодавно Міжурядова науково-політична платформа з питань біорізноманіття та екосистем (IPBES), що заснована під егідою ООН, оприлюднила дослідження Глобальної оцінки стану природи. У ньому розглядається стан природи, її екосистем та значення для життя людей.

Головна мета глобальної оцінки стану природи – надати політичним діячам усі необхідні знання та докази для того, щоб приймати більш зважені рішення при розробці політичних стратегій та прийнятті рішень з урахуванням як людських потреб, так і потреб природи.

В оцінці IPBES, що спирається на 125 тисяч посилань та думку 150 експертів у галузі природничих та соціальних наук з 50 країн, досліджується, наскільки далеко просунувся світ – і скільки ще залишилося – у досягненні ключових міжнародних цілей – починаючи з Цілей сталого розвитку та Цілей Айті Конвенції про біорізноманіття та закінчуючи Паризькою кліматичною угодою.

У Глобальній оцінці також виділені фактори, які впливають на біорізноманіття та екосистеми, прогнози на майбутнє у разі продовження чи зміни тенденцій, та пояснюється – що все це означатиме для людей і світової політики впродовж наступних 30 років.

Чому це важливо?

Природа і та користь, яку вона приносить людям безпосередньо та нашому суспільству загалом, мають фундаментальне значення для існування усього людства на Землі.

Оскільки сьогодні їжі, енергії та матеріалів людина споживає більше, ніж коли-небудь раніше, тепер все залежить від того, чи матиме природа можливість надавати відповідні послуги людству у майбутньому.

Важливі факти з Глобальної оцінки

Три чверті суші і 66% морів та океанів зазнали значних змін через людську діяльність. Ці зміни були менш серйозними у тих районах, які перебувають під управлінням корінних народів та місцевих спільнот.

Більше третини земної поверхні і майже 75% ресурсів прісної води зараз використовуються для вирощування сільськогосподарських культур або тваринництва.

Мінімум на 20% з 1900 року скоротилася чисельність аборигенних видів, переважно, в наземних оселищах.

Більше 40% амфібій, майже 33% рифоутворюючих коралів і більше третини усіх морських ссавців перебувають під загрозою зникнення. Про комах судити складніше, однак, наявні дані підтверджують загрозу для 10% з них.

Щонайменше 680 видів хребетних було винищено, починаючи з 16 століття.

Понад 9% порід ссавців, що були одомашнені і використовувалися в якості їжі та для ведення сільського господарства, зникли. Мінімум 1000 порід перебуває під загрозою зникнення.

Основні чинники шкідливих змін в екосистемах (у порядку зменшення впливу):

  • Зміна у використанні суші та морів.
  • Пряма експлуатація організмів.
  • Зміна клімату.
  • Забруднення навколишнього середовища.
  • Інвазивні чужорідні види.
  • Негативні тенденції у природі зберігатимуться до 2050 за всіма політичними сценаріями, які були розглянуті у Глобальній оцінці.

Якщо ми прагнемо припинити втрату біорізноманіття, уповільнити деградацію природи та до 2030 року досягти цілей у сфері біорізноманіття, клімату та сталого розвитку, звичний підхід до бізнесу не працюватиме. Навпаки, це призведе до того, що суспільства і економіки піддаватимуться ще більшому ризику.

Винятком стануть лише ті сценарії, які включають трансформаційні зміни – швидке та покращене впровадження сміливих політичних інструментів, сталого постачання товарів, та інституційних інновацій.

У своєму звіті IPBES пропонує 5 наступних ключових політичних дій, які можуть викликати позитивні трансформації, шляхом вирішення основних непрямих причин погіршення стану природи:

  1. Розвиток позитивних і усунення негативних стимулів впливу.
  2. Реформування галузевого та сегментованого прийняття рішень для сприяння інтеграції між секторами та юрисдикціями.
  3. Використання превентивних та запобіжних заходів у регуляторних та управлінських інституціях та на підприємствах.
  4. Управління сталими соціальними та екологічними системами в умовах невизначеності та складності.
  5. Посилення екологічного законодавства та політики, їх реалізації, а також верховенства права в цілому.

Міжурядова науково-політична платформа з питань біорізноманіття та екосистем (IPBES) – це незалежний міжурядовий орган, який було створено 2012 року і до складу якого входять 130 країн-членів з усього світу.

Ця стаття була вперше опублікована на сторінці WWF Україна. Читайте оригінал за посиланням.

Total
20
Shares
20 Shares:
Перегляньте також
Далі

Таємна мова дерев

Переважна частина лісу живе в тіні дерев-гігантів, в яких листяний покрив розташований найвище та охоплює найбільшу територію. Це…
Мікрораптор
Далі

Як дослідники встановлюють забарвлення тварин з минулого Землі

Якого кольору були мешканці мезозойського лісу? Наскільки наука може помилятися та абсолютно новий комплексний підхід до відновлення зовнішнього…
Далі

Супутник зафіксував атмосферну гравітаційну хвилю над Австралією

Поки гравітаційні хвилі, що ширяться космічним простором, вдається зафіксувати лише лазерними інтерферометричними обсерваторіями, схоже явище іноді можна спостерігати…