Реклама

Доволі важко уявити Арктику без морської криги. Проте за дослідженням кліматологів UCLA, починаючи з 2044 по 2067 роки значний період часу у Північному Льодовитому буде панувати лише вода.

Зміни Арктики з 1979 року

Впродовж усього часу існування людей, на Землі за полярним колом наша планета мала велику шапку морського льоду, що розширюється кожної зими та стискається кожного літа. Дані про те, що поверхня крижаного покриву поступово зменшується не є новиною: супутникові спостереження демонструють, що з 1979 року кількість морського льоду в Арктиці у вересні (місяць з його найменшою кількістю) зменшується на 13% за десятиліття.

Зміни крижаного покриву Північного Льодовитого океану: 1984 – 2019

Протягом значного періоду часу вчені намагаються передбачити майбутнє арктичного морського льоду, спираючись на масив глобальних кліматичних моделей, які допомагають їм спрогнозувати реакцію кліматичної системи на вуглекислий газ, що потрапляє в атмосферу. Однак розбіжності часом сягають сотень років. У новій публікації дослідники Каліфорнійського університету у Лос-Анджелесі (UCLA) повідомили, що їм вдалося розробити прогноз на найближчі 25 років.

Новітнє дослідження UCLA

За словами Чада Текерея, наукового співробітника Центру кліматичних досліджень Інституту навколишнього середовища та стійкості UCLA, ми маємо справу з різними чинниками втрати морського льоду, тому науковці розглядають процес, який називають «зворотним зв’язком». Коли ділянка морського льоду повністю тане, виникає темніша поверхня морської води, що поглинає більше сонячного світла, ніж крига. Ця зміна відбивної здатності поверхні або альбедо викликає інтенсивніші локальні потепління, що у свою чергу призводить до подальшого танення льоду. Так виникає зворотна петля з посиленням потепління – Арктика нагрівається вдвічі швидше, ніж решта земної кулі.

Графік, що пояснює, чому Арктика змінюється так швидко. Джерело: Центр кліматичної науки UCLA
Графіка, що пояснює, чому Арктика змінюється так швидко. Джерело: Центр кліматичних досліджень UCLA.

Текерей та Алекс Холл, професор та співавтор дослідження, оцінили 23 моделі сезону танення льоду між 1980 та 2015 роками та порівняли їх із супутниковими спостереженнями. Вони зберегли шість моделей, які найкраще зафіксували фактичні історичні результати. Це дозволило їм звузити діапазон прогнозів для «безльодових» вереснів в Арктиці.

Реклама

Які зміни на нас чекають?

Доля арктичного морського льоду є ключовою темою для вчених-кліматологів через його роль у температурі в усьому світі.

“Арктичний морський лід є ключовою складовою земної системи через її високовідбиваючу природу, яка підтримує глобальний клімат відносно прохолодним”,

– зазначив Текерей.

Є й інші екологічні та економічні наслідки від втрат льоду. Морський лід має вирішальне значення для арктичної екосистеми, рибної промисловості та корінних народів, які залежать від цієї екосистеми. І коли втрачається арктичний лід, все більша площа океану використовується для комерційного транспортування та розвідки нафти та газу, що, звичайно, представляє економічну зацікавленість для деяких країн, але й також сприяє подальшому викиду парникових газів та змінам клімату.

“Наступні зміни матимуть широкі екологічні та економічні наслідки. Ми можемо підготуватися до них, маючи більше інформації про причини їх виникнення”,

– підсумував дослідник.

Про Арктику без льоду ми чуємо як про неминучу подію майбутнього. Однак, чи вдасться нам щось змінити?

Реклама

Nature Climat Change (2019), doi: 10.1038/s41558-019-0619-1

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

31 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також
Далі

Таємна мова дерев

Переважна частина лісу живе в тіні дерев-гігантів, в яких листяний покрив розташований найвище та охоплює найбільшу територію. Це…
Далі

Супутник зафіксував атмосферну гравітаційну хвилю над Австралією

Поки гравітаційні хвилі, що ширяться космічним простором, вдається зафіксувати лише лазерними інтерферометричними обсерваторіями, схоже явище іноді можна спостерігати…