Кратер Яррабубба віком 2.2 мільярда років визнали найстарішим метеоритним утворенням на Землі

Кратер Яррабубба у Західній Австралії визнали найстарішою метеоритною формацією з відомих. 70-кілометровий кратер, який можна побачити з космосу, виник близько 2,2 мільярда років тому.

Дослідники вважають, що це зіткнення могло покласти край льодовиковому періоду, який тривав не Землі в ті часи.

Прадавнє заглиблення Яррабубба

Два мільярди роки є значним відрізком життя планети. Рух тектонічних плит та ерозія поверхні не залишили слідів більшості ударних структур, які виникли понад 2 мільярди років тому.

Раніше в окремих регіонах Австралії та Південної Африки дослідникам вдавалося віднайти зразки матеріалу, який сформувався під час зіткнень близько 2,4 мільярда років тому, однак планета давно поховала обриси кратерів.

Кратер Яррабубба лежить на одній з найстаріших ділянок земної кори, яка отримала назву кратон Їлгард. З новим датуванням, яке провели дослідники з Австралії, вік Яррабубба випереджає вік кратера Вредфорт у Південній Африці на 200 млн років.

Ударна формація Яррабубба. Межі кратера шириною 70 км показано пунктирною лінією. Джерело: Chris Kirkland.

Попередні дослідження породи в кратері оцінювали вік Яррабубба у проміжку між 2,6 та 1,2 мільярда років. Команда австралійських дослідників вдалась до аналізу мікроструктур у кристалізованій породі, яка сформувалася під час зіткнення метеорита з поверхнею. Так вчені отримали надійні результати датування з похибкою у 5 млн років.

Річ не лише у віці

За словами Тіммонса Еріксона, співавтора дослідження та геолога NASA, це робота розкрила ще одну важливу деталь – часовий проміжок виникнення кратера збігається з кінцем прадавнього льодовикового періоду.

За 4,5 мільярда років історії крига щонайменше тричі сковувала майже всю поверхню Землі. Джерело: NASA

Комп’ютерна симуляція показала, що зіткнення Яррабубба мало вивільнити в атмосферу до 200 мільярдів тонн водяної пари. На думку вчених, цього могло бути достатньо, щоби нагріти планету і змусити льодяні шапки відступити.

Як геологи це роблять?

Для встановлення часових меж геологи використовують метод “ізотопного годинника”. Вони аналізують такі мінерали як циркон та моназит. Останні містять невелику кількість радіоактивного урану, який поступово, з відомою швидкістю, розпадається на атоми свинцю.

Кристал ударного циркону, який дослідники використали для датування зіткнення Яррабубба. Рожева оболонка рекристалізувалася під час вибуху, залишивши серцевину (блакитна) неушкодженою. Джерело: Aaron J. Cavosie et. al. The Conversation.

Зіткнення з метеоритом чи астероїдом вивільняє тепло, яке нагріває породу довкола. Мінерали у місці вибуху втрачають накопичений свинець, що призводить до перезапуску ізотопного годинника.

Рахуючи ізотопи урану та свинцю в мінералах з кратера, геологи встановили, що їхній ізотопний годинник перезапустили 2,220 мільярда років тому.

Чи врятував Яррабубба Землю від криги 2,2 млрд років тому? У дослідників наразі немає робочої моделі для клімату планети у Протерозойську еру, щоби перевірити свою гіпотезу. Проте ми точно знаємо, що після цього зіткнення крига відступила на сотні мільйонів років.

Nat. Com. (2020) doi: 10.1038/s41467-019-13985-7.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

12 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також
Далі

Супутник зафіксував атмосферну гравітаційну хвилю над Австралією

Поки гравітаційні хвилі, що ширяться космічним простором, вдається зафіксувати лише лазерними інтерферометричними обсерваторіями, схоже явище іноді можна спостерігати…