Психічне здоров’я пов’язали зі ступенем озеленення в місці проживання

Дитинство, проведене в місцях, де значна частина околиць є озелененими, пов’язане з меншим ризиком розвитку психічних захворювань у більш дорослому віці, стверджують данські дослідники.

Про важливість прогулянок на свіжому повітрі для дитячого організму, та і для дорослого також, відомо всім. Але “місто” не є тим словом, яке в більшості асоціюється зі свіжістю та чистим повітрям. Недарма міста звикли називати бетонними джунглями: часто через брак вільного простору доводиться жертвувати природними середовищами, як-от лісами чи парками. Зазвичай, це відбувається заради можливості побудувати нові квартали для проживання, а інколи – просто нових торгових центрів.

Мегаполіс
Мешканці великих міст часто потерпають від нестачі рекреаційних зон

Проте є чимало наукових досліджень, які пов’язують користь контакту людини з природою для запобігання захворювань серцево-судинної системи та зниження артеріального тиску. У них зелені зони розглядаються як важливі фактори при лікуванні депресивних станів.

Але навіть без наукових досліджень кожен з нас інколи розуміє, що для відновлення душевного спокою та оздоровлення буває вкрай необхідно залишити тісні бетонні джунглі та побути наодинці в природному оточенні.

З природою – краще

Науковці з Орхуського університету зацікавилися, як буде впливати ступінь озеленення в місцях проживання людей у Данії на частоту виникнення в них одного з 18 найбільш розповсюджених психічних розладів.

Для відстеження площ зелених насаджень вчені використали супутникові знімки Землі, отримані шістьма супутниками за понад 40 років спостережень. Зелені простори вимірювали за допомогою вегетаційного індексу NDVI, який вказує на величину та розвиток зеленої біомаси на певній території. NDVI вимірювався на індивідуальному рівні в межах квадрату розміром 210 х 210 м навколо будинку кожної людини.

До досліджуваної групи увійшли особи, народжені в Данії з 1985 по 2003 рр., які проживали тут до 10 років включно. А це трохи більше 900 000 людей. Науковці також мали дані про історію захворювань у їхніх сім’ях, рівень доходу, соціальний статус, щоб мати змогу врахувати їх як можливий фактор впливу.

У дослідженні оцінювався відносний ризик. В даному випадку, це величина, яка показує наскільки у людей, що живуть на бідних на озеленення територіях, вищий ризик захворіти на психічні розлади, ніж у людей, які проживають в екологічно чистіших місцевостях.

Результати дослідження показали, що проживання в регіонах з низьким значенням вегетаційного індексу пов’язане з більшим ризиком розвитку психічних захворювань у підлітковому та дорослому віці на 15-55%. Це справедливо для всіх 18 розладів психіки, частоту яких вчені перевіряли. Окрім двох: олігофренії та шизоафективного розладу.

Після внесення необхідних поправок на соціально-економічний статус обстежуваних, вік та здоров’я батьків, сімейної історії хвороб, пристосування до міського життя – лише трохи змінилася оцінка ризику. Виключеннями у даному випадку стали такі захворювання як: межовий розлад особистості, анорексія та біполярний розлад. Для цих хвороб низьке значення вегетаційного індексу не показало збільшення ризику захворюваності.

Зелена урбаністика Сингапур
Приклад вдалого поєднання високого рівня урбанізації та великих площ зелених насаджень в місті-державі Сінгапур. Джерело: CPG.

Найпомітніший зв’язок між нижчим показником NDVI та відносним ризиком розвитку психічних розладів спостерігався у столичному регіоні. Але в різних мікрорайонах у межах столиці не обов’язково прослідковувалася чітка динаміка. Науковці вважають, причиною може бути те, що інколи в окремих районах великого міста люди отримують більше вигод. Наприклад, кращі школи, якість медичних послуг або нижчий рівень злочинності. Ці фактори не були враховані при проведенні дослідження. Можливо, такі переваги в певних умовах стають важливішими, ніж озеленення.

В сільських місцевостях, як ми й очікували, ризик захворюваності був нижчим від столичного, в залежності від площ насаджень.

Дане дослідження виявило лише кореляцію – взаємний зв’язок між двома явищами, – однак зовсім не говорить про причинно-наслідковий зв’язок. Тобто, змінюючи значення однієї змінної, друга змінна теж буде мінятися.

Серед можливих причин цієї кореляції вчені називають більшу ймовірність виникнення напружених ситуацій у міських умовах. Швидший темп життя та соціальний стрес у розвинених містах створює більшу потребу в рекреаційних місцях. А контакт з природою може в такому випадку дати можливість відпочити, відновитися психологічно, пом’якшуючи наслідки від надто щільного та галасливого середовища. Іншою гіпотезою є те, що вплив зелених насаджень, особливо різноманітного рослинного фону і контактів з тваринами, які там водяться, полягає в зміцненні імунітету, який у деяких дослідженнях пов’язують з психічним здоров’ям.

В майбутньому потрібно провести ще додаткові дослідження, які б враховували більше даних, що можуть вплинути на результат. Наприклад, рівень біорозмаїття, наявність тварин, якісна оцінка рослинного покрову тощо.

PNAS (2019), doi: 10.1073/pnas.1807504116

Сподобалась стаття? Придбайте нам , а ми напишемо ще.
Повідомити про помилку: підкресліть текст та натисніть CTRL+Enter або
Каталіна Маркуш
  • 15 записів
  • 0 дописів
Має вищу біологічну освіту, пройшла курс підвищення кваліфікації за програмою "Наукова комунікація". Цікавиться сучасними досягненнями науки, зокрема в біології та медицині.