ПРИХОВАТИ

Рак – від Античності до Сучасності. Нарис історії боротьби.

Діагностика і спроби лікування раку мають довгу та складну історію, що знайшла зображення не тільки у наукових роботах, а й у мистецтві, літературі та психології. Людина багато дізналася про рак – як він розвивається, поширюється, захищається та можливі шляхи боротьби з ним. Існують безліч історій про силу і стійкість людини в цій боротьбі.

Шлях розпізнавання та лікування грізного захворювання був довгий та тернистий  – починаючи від перших згадок у манускриптах Стародавнього Єгипту до сучасних методів лікування.

Античність

Перша письмова згадка про рак датується 1 500 – 3 000 роком до нашої ери. У папірусі Едвіна Сміта, рукописі медичного характеру, описується вісім типів пухлин молочної залози, що зазнали припікання. Вердикт стародавнього лікаря: «Вилікувати неможливо».

астина папірусу Едвіна Сміта
Частина папірусу Едвіна Сміта з описом раку молочної залози та можливих шляхів лікування. Джерело: Wikimedia

У 400 році до нашої ери онкологічні захворювання вже отримали свою назву. Вважається, що Гіппократ вперше вжив слово «carcinos» і «carcinoma» при описі пухлин. У перекладі з грецької «carcinos» означає краб або рак. Його назвали так через те, що деякі пухлини схожі з клешнею краба. Хворобу рекомендували лікувати повним видаленням «клішні».

Гіппократ і вся антична медична школа вірили в гуморальну теорію здоров’я. Згідно з їхніми уявленнями, людське тіло містило 4 основні рідини, соки тіла або гумор: кров, флегму, жовту та чорну жовч. Так будь-яке захворювання виникає через надлишок певного типу рідини в організмі. Згодом ця теорія перекочувала і Середньовіччя. У ті дні вірили, що причиною раку стають порушення обміну рідини та безуспішно намагалися лікувати хворобу дієтою чи кровопусканням.

Від Середньовіччя до Епохи Ренесансу

Лікування раку за гуморальними схемами зберігалося всі Середні віки. Це був час, коли інформація про будову і функціонування людського організму були обмежені з релігійних мотивів. Аутопсія була заборонена, що загальмувало розвиток знань про ракові захворювання і можливі способи лікування.

Ракова пухлина середньовічний малюнок
Середньовічний малюнок про успішне видалення доброякісної пухлини хірургічним методом. Джерело: Wikimedia

Час минав, нові гіпотези поступово замінювали гуморальну теорію. Одна з них припускала, що в основі захворювання лежить розкладання лімфи, головної субстанції людського тіла. Розкладання лімфи веде до зміни кислотності і лужного балансу всього організму. До відкриття клітин було ще кілька століть, і теорії про розкладанні лімфи змінювали гіпотези про утворення молочних згустків та заразної отрути. Деякі лікарі вірили, що рак – інфекційне захворювання, яке викликається невідомим паразитом.

В епоху Ренесансу людство стало більше цікавитися своїм тілом. Аутопсія або патолого-анатомічний розтин став звичною справою. Однак єдиним ефективним лікуванням раку залишалося видалення поверхневих пухлин хірургічним методом.

У 1655 році англійський натураліст Роберт Гук, досліджуючи зріз від коркової пробки під мікроскопом, відкрив клітини. Звичайно, клітини, які він побачив, були мертвими з твердими целюлозними стінками. Тільки через 200 років було доведено, що всі тварини і рослини мають клітинну структуру.

Сажотрус із своїм малолітнім помічником
Фотографія зроблена в кінці ХІХ століття. Сажотрус зі своїм малолітнім помічником. Для того, щоб пролізти у вузькі пічні отвори та очистити каміни й пічні труби від сажі, діти роздягалися догола. Постійний контакт з сажею, дьогтем та смолами часто призводив до злоякісних новоутворень мошонки. Джерело: Wikimedia

У 1775 році британський хірург Персівелл Потт вперше пов’язав рак з канцерогенними речовинами, він звернув увагу на канцерогени в сажі камінів та печей. У малолітніх сажотрусів, які проводили більшу частину часу в димоходах, реєструвався сплеск захворювання раку мошонки. Але тільки завдяки німецькому біологу Рудольфу Вірхову вдалося зробити прорив у діагностиці раку. Завдяки мікроскопії було встановлено, що ракові клітини – це нормальні клітини організму, які зазнали мутацій. Так почалася сучасна епоха боротьби з раковими захворюваннями.

Сучасність

У 1902 році зоолог Теодор Бовері відкрив генетичну основу раку. Виявилось, що певні мутації хромосом можуть призвести до неконтрольованого зростання і розмноження клітин. Ракові клітини виявились безпосередньо пов’язаними з генетичними мутаціями, радіацією, певними хімічними сполуками та мікроорганізмами.

З початку минулого століття вчені почали формувати список факторів та токсинів, які пов’язані з раком – анілін, вугілля, дьоготь, азбест. Було зроблено відкриття, що патогенні бактерії й віруси (вірус гепатиту В та С, ВІЛ, вірус Епштейна-Барр) підвищують ризик розвитку раку.

У 30-х і 40-х роках минулого століття основною причиною раку було куріння. Боротьба з тютюновими компаніями за інформування населення про шкідливість куріння була тривалою і наполегливою. Куріння в США було однією з найпоширеніших звичок, і мало хто розумів її шкоду.

Цікаво, що коли суспільство почало турбуватися з приводу куріння, тютюнові компанії почали рекламувати сигарети, “схвалені” медичними експертами.

Реклама цигарок компанії Philips Morris
Реклама цигарок компанії Philips Morris. В рекламі зазначається, що цигарки Philips рекомендовані для вживання визнаними медичними авторитетами. Джерело: Wikimedia, CC BY-SA 3.0

Більш глибоке розуміння механізмів розвитку раку призвело до появи перших ефективних методик лікування. Хірургія перестала бути єдиною методикою. Іонізаційне випромінювання, відкрите Марією Кюрі, стало першим нехірургічним методом лікування цього захворювання. У 60-ті роки стають популярними перші скринінгові програми з профілактики раку шийки матки (мазок Папаніколау) і молочної залози (мамографія). Потім настала черга хіміотерапії. Цікаво, що фармакологічна індустрія з мільярдним оборотом по лікуванню багатьох форм раку бере початок з хімічної зброї. Гірчичний газ або іприт використовувався для знищення живої сили противника ще у Першій Світовій війні. Вченими було зафіксовано, що ця сполука сповільнює розвиток раку. Департамент оборони США залучив двох професіональних фармакологів з Єльського університету для вивчення можливостей гірчичного газу. Так народилася хіміотерапія. У 1965 році вчені почали використовувати комбіновані препарати для зменшення резистентності ракових клітин.

Один з основоположників хіміотерапії - лікар Сідні Фарбер
Доктор Сідні Фарбер – американський онколог, патолог і педіатр, основоположник сучасної хіміотерапії. Джерело: Wikimedia

У 1971 році в США президент Ніксон підписав законопроект під назвою National Cancer Act, який визначив національні пріоритети у боротьбі з раком. З тих пір боротьба з раком значно просунулася вперед. Йдуть активні та перспективні дослідження в області імунотерапії (ліки, що примушують атакувати імунну систему ракові клітини), генетики (розшифровка генетичної інформації, яка призводить до захворювання), нанотехнологій (доставка хіміопрепаратів прямо ракову клітину). Активно розвиваються скрінінгові методики.

Сторінка сайту Американського товариства по боротьбі з раком починаються словами:

«За два останніх десятиліття вчені дізналися про рак стільки, скільки за минулі століття. Але це не скасовує того факту, що всі наукові знання ґрунтуються на важкій та кропіткій праці вчених попередників. І ми знаємо, що нам ще багато чого треба навчитися».

Боротьба з раком триває.

Total
4
Shares
4 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також