ПРИХОВАТИ

Так виглядали гієнодони, найбільші хижаки з минулого Африки

Гієнодони
Художнє зображення нового виду вимерлих хижаків Африки. Джерело: Mauricio Anton

Дослідники описали новий вид вимерлих хижаків, що процвітав на теренах нинішньої Східної Африки 22 мільйони років тому. Представники цього виду були схожими на велику кішку, але мали розміри тіла більші, ніж будь-які з сучасних котячих.

Забуті рештки

Безперечним рекордсменом серед сучасних котячих та наземних хижаків Африки, з вагою до 250 кілограмів, є лев. Він відноситься до так званих суперхижаків, тобто знаходиться на вершині харчового ланцюга. І це, можливо, є однією з причин, чому він був ушанований званням “короля звірів”. Але цього тижня науковці повідомили, що описали досі невідомий науці вимерлий вид африканських хижаків, розмірам якого кожен лев би позаздрив.

Але описаний вид не є пращуром котових, що існують сьогодні, він відноситься до хижих тварин древності клади Гієнодонів. Після вимирання динозаврів вони протягом 45 мільйонів років були основними представниками хижих в Африці. Виглядали вони, як щось середнє між сучасними собакою та кішкою.

Приблизно так виглядали гієнодони.

В межах цієї клади представники роду Гайналурід, куди входить новий вид, мали дуже широке розмаїття в розмірах: від 30 до 140 см у холці. У свій час це були одні з найбільших наземних хижих тварин, серед характерних особливостей яких були три набори хижих зубів, що дозволяють розривати плоть, наче ножицями.

Рештки нового виду тварин були знайдені ще 1981 року у відкладеннях Месва Бридж, що у Кенії. Тоді науковці шукали в Африці рештки наших мавпоподібних пращурів, щоб дослідити людську еволюцію. Залишкам щелепи, черепу та скелету величезних розмірів, які явно належали досі невідомому хижому виду, великого значення тоді не надали. Так вони пролежали у сховищі музею десятиліття, поки їх не взялися досліджувати палеонтологи Метью Бортс та Ненсі Стівенс з Університету Огайо.

“Великий лев з Африки”

Вчені назвали новий вид тварин Simbakubwa kutokaafrika, що перекладається з мови суахілі як «великий лев з Африки». Аналіз показав, що скам’янілості належали молодій хижій тварині, що населяла схід Африки близько 22 мільйони років тому. Це означає, що розквіт цього виду припав на ранню міоценову епоху.

Зразки щелепи показали, що тварина мала значну масу – від 280 до 1500 кг. Для порівняння, вага полярного ведмедя, одного з найбільших хижаків сучасності становить 500 кг.

Ймовірний розмір тіла Simbakubwa kutokaafrika в порівнянні з розміром тіла людини. Джерело: Mauricio Anton

Дослідження кісток кінцівок показало, що «великий лев» мав достатньо сильні лапи, щоб стрибати на велику відстань під час полювання. А полював він, імовірно, на великих відкритих місцевостях. Вчені кажуть, що існує взаємозв’язок між розмірами тіла хижака та жертв, на яких він полює: коли вага м’ясоїдного перевищує 25 кілограмів, то вони полюють на здобич, вага якої перевищує або дорівнює їхній власній. Через це дослідники припускають, що сімбакубва міг полювати на носорогових та великих хоботних. Цілком можливо, що ці хижі були єдиними, хто наважувався полювати на таку велику здобич.

Якщо їхній раціон і справді обмежувався великими травоїдними, то це також могло стати причиною вимирання «великого лева». Оскільки, перші, як правило, є дуже чутливими до змін навколишнього середовища. Навіть незначне, але повсюдне скорочення числа травоїдних могло означати загибель виду сімбакумбва.

“Ми не знаємо достеменно, що призвело до вимирання гієнодонтів, але екосистеми в той час змінювалися швидкими темпами, глобальний клімат ставав сухішим”,

– зазначив автор статті, професор Метью Бортс з Університету Огайо.

Ця випадкова знахідка виявилася надзвичайно важливою для палеонтологів, тому що внесла більше ясності у розуміння еволюції цілої клади вимерлих тварин. Завдяки цьому дослідженню вченим вдалося прослідкувати, як і коли гайналуріди відокремилися територіально від пращурів сучасних наземних хижаків та як змінювалися ареали обох груп тварин в часі.

“Це надзвичайно важливі викопні рештки, які демонструють цінність музейних колекцій для розуміння еволюційних процесів”,

– каже автор статті, професор Ненсі Стівенс з Університету Огайо.

Simbakubwa – це вікно в минуле епохи. Коли екосистеми зміщувалися, ключовий хижак зник, що призвело до еволюції сучасної африканської фауни”.

Journal of Vertebrate Paleontology (2019), doi: 10.1080/02724634.2019.1570222

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total
55
Shares
55 Shares:
Перегляньте також
Мікрораптор
Далі

Як дослідники встановлюють забарвлення тварин з минулого Землі

Якого кольору були мешканці мезозойського лісу? Наскільки наука може помилятися та абсолютно новий комплексний підхід до відновлення зовнішнього…
Далі

Три доісторичні істоти з минулого Землі, про яких ми нічого не знали

Протягом останніх кількох місяців палеонтологи зробили низку відкриттів. Ними були описані дивовижні створіння, що жили на нашій планеті…