Чи довго чекати? У США випробували двигун для Гіперпетлі (Hyperloop)

11 травня компанія Hyperloop One провела вдалі випробування елементу майбутньої Гіперпетлі, надшвидкої транспортної системи, яка має докорінно змінити світ пасажирських перевезень.

Агов, Укрзалізнице? Якщо хтось з керівників вітчизняного залізничного відомства дійсно думає про реформи, їм варто звернути увагу на американський проект Гіперпетлі, який уособлює майбутнє залізничного транспорту.

Ближче до справжньої швидкості

У Hyperloop One зробили великий крок у напрямку першої Гіпепетлі, швидкість подорожування якою, має сягати 1100 км на годину. Для порівняння, якби ми скористалися нею в Україні, на подорож зі Львова до Києва ми витратили б приблизно 30 хвилин, а з Києва до Одеси — десь 25.

Під час тесту інженери направили треком з довжиною 800 метрів електромагнітні “сані”. Видовище тривало не більше п’яти секунд, проте цього було достатньо, щоби показати глядачам технологію, яку буде використовувати Гіперпетля. Ідея полягає у тому, щоби транспортувати пасажирів у закритому модулі всередині швидкісної труби на магнітній подушці зі швидкістю понад 1100 км на годину.

Тестування електромагнітної тяги для Гіперпетлі Hyperloop One у пустелі Невада, США.

Ідею Гіперпетлі висунув у 2013 році відомий американський підприємець Ілон Маск. З того часу чисельні приватні компанії та університети змагаються за право розробити перший повноцінний прототип системи, яка має змінити майбутнє перевезень. І хоча з того часу пройшло три роки, досі світ не побачив, ані пасажирських модулів, ані труби чи навіть гальм (на відео сані гальмуються піском на шляху).

 

 

Ви певно б не захотіли пролетіти на такій швидкості без захисного модуля: подумайте лише про комах, які перетворюються на швидкості 1000 км/год на кулі…

Альтернативний концепт Гіперпетлі

Carnegie Mellon Hyperloop
Концепт Гіперпетлі від Університету Карнегі-Меллон

Як ми вже зазначали, над проектуванням залізниці майбутнього працює чимало компаній. Більшість з них взялися за доробку наявної технології електромагнітної подушки, де потяг левітує над шляхом завдяки електричному струму, що протікає крізь котушки. Електромагніт на потязі відштовхується від опорного електромагніта на треці, а додаткова котушка забезпечує проштовхування вперед, практично без тертя. Потяги на електромагнітній подушці (маглеви) вже успішно курсують у Шанхаї та інших містах.

Інша компанія під назвою Hyperloop Transportation Technologies запропонувала власний концепт пасивного маглева, який виключає живлення самої “магнітної колії”.

Нова система магнітної левітації від Hyperloop Transportation Technologies включає алюмінієвий трек без живлення. За розрахунками компанії у такій конструкції потяг має розвивати швидкість понад 1200 км/год. Джерело: CNBC/Livermore National Labs

Натомість інженери планують використовувати на транспортних модулях батареї, які будуть живити електромагнітні котушки. Електромагнітне поле від котушок на модулях буде взаємодіяти з котушками на шляхах та забезпечувати відштовхування від них (ред. — подібні принципи використовуються в електричних двигунах).

Порівняльна діаграма швидкостей транспорту у світі та в Україні

    • 1 220 км/год

Гіперпетля

    • 800 км/год

Літак

Сучасний швидкісний потяг (ЄС, Японія) — 320 км/год

Українські “Hyundai”, “Сапсан” — 160 км/год

На авто — 80 км/год

Коли гіпершвидкість з’явиться в Україні?

Усе може статися досить швидко, але тільки після вдалого запуску повноцінної системи у США та ЄС. У Hyperloop Transportation планують почати спорудження власної шестимильної Гіперпетлі у Каліфорнії вже цього року. Тим часом представники тієї ж компанії 10 березня підписали з урядом Словаччини угоду про співпрацю над транспортним проектом європейської Гіперпетлі, яка має з’єднати Словаччину з Угорщиною та Австрією.

В Україні такому проекту загрожує лише бюрократія. Якщо Східна Європа продемонструє гарну динаміку економічного зростання, проект надшвидкої залізниці з маглевами буде практично необхідним. Гіперпетля може з’єднати ширше коло балтійських країн, а також Україну, Румунію, Польщу та Чехію. Будувати часові прогнози важко, однак усе залежить від зацікавленості уряду.

0 Shares: