ПРИХОВАТИ

Дані з космічного телескопа Gaia та Європейської південної обсерваторії допомогли дослідникам встановити відстань до 150 мільйонів зірок.

І це лише один із багатьох кроків на шляху до пізнання нашої Галактики, який відкрив нам цей дивовижний інструмент.

Для чого ми створюємо карти?

Колись людство винайшло дивовижну річ для для зображення навколишнього світу – карту. Згодом карти з простого малюнку перетворилися на математично точне зображення навколишнього світу. Якщо ти знаєш, де що знаходиться, то ти знаєш, що із цим можна зробити. Саме тому ми довели нашу майстерність у картографуванні Землі до неймовірної точності. Система GPS – переконливий доказ досягнень людства у цій галузі, доступний будь-кому на Землі.

Згодом, створивши безліч мап поверхні Землі, людство спрямувало свій погляд на небо. Спочатку зоряні карти теж видавалися чимось простим. Але по мірі того, як відомих небесних об’єктів ставало все більше, а відстані до них ставали все менш доступними, стало зрозумілим, що створення цієї карти кидає виклик нашій майстерності.

Зоряна карта Gaia - 2 реліз
Гая поступово здійснює галактичний перепис зір. Верхнє зображення показує загальну щільність зір, а нижнє – міжзоряний пил, що наповнює Галактику. Джерело: ESA/Gaia/DPAC

Дійсно “астрономічні” результати

Ми живемо всередині об’єктивно тривимірної структури настільки великої, що навіть зірки, яскравіші за наше Сонце, залишаються невидимими, якщо знаходяться на іншому її кінці. І в нас немає чітких орієнтирів для точного визначення відстані до інших зір. Ми також можемо дуже точно визначати кути на небесній сфері, але відстань до більшості відомих зірок і досі визначена з похибкою у десяті долі світлового року. Скласти карту Галактики з її 400 мільярдами зір – завдання, яке й досі залишається за межами наших можливостей.

Але ми продовжуємо її вирішувати. Саме тому 2013 року у точці Ланранжа-2 почав працювати космічний телескоп Gaia. Цей космічний телескоп та наукові підрозділи, що працюють з ним на Землі, стали найпотужнішим картографічним проектом в історії людства.

Ми часто використовуємо слово «астрономічний», щоб описати дещо настільки велике, що наша свідомість відмовляється це сприймати. Проте слово «астрономічні» найкраще характеризує результати огляду неба цим телескопом, опубліковані у квітні 2018 року. Тоді Гая надала рекордну мапу 1,7 мільярди зір.

Космічні масштаби у спостереженнях Gaia
Другий реліз даних з космічного апарата ЄКА Gaia охоплює спостереження зір у Галактиці, астероїдів Сонячної системи, а також об’єктів у сферичних скупчення поблизу Чумацького Шляху. Джерело: ESA

Астрометричні спостереження – процес тривалий. Телескоп сканує все небо, спостерігаючи за тим, як рік за роком далекі зорі зміщуються на крихітні відстані. Наступний реліз даних від Гаї планується тільки на 2021 рік. Але вже зараз дослідники працюють з даними, порівнюючи їх з результатами наземних спостережень.

Зокрема, нещодавно дослідникам вдалося сумістити результати огляду, опублікованого минулого року з результатами наземних спостережень у інфрачервоному спектрі.

Дослідників цікавили два параметри: температура поверхні зорі та те, наскільки сильно її світло послаблюється міжзоряним світлом та газом. Ці два параметри є пов’язаними один із одним, тому точно визначити їх за допомогою самих лише спостережень Гаї було неможливо.

Доповнення картини від Гаї

Це завдання можливо вирішити, якщо використати результати інфрачервоних спостережень. Звичайно, що робилося це не вручну. Спеціально написана програма порівнювала дані інфрачервоних спостережень, порівнювала їх наявними моделями зір та вносила корективи у спостереження космічного телескопа. Завдяки цьому вдалося уточнити дані про відстань до більш як 150 мільйонів зір.

Дослідники сподіваються, що застосування цієї методики дозволить розширити область, яку вдалося картографувати за допомогою Гаї. Зараз ця область має радіус у 6500 світлових років, а дослідники планують розширити її у кілька разів. Зокрема завдяки цьому вдасться дізнатися, що ж собою являє галактичний бар – перетинка з яскравих зір, з якої виходять рукави нашої Галактики. Наукові теорії стверджують, що такі перетинки у спіральних галактиках відіграють важливу роль у зореутворенні, тож досліджуючи її ми можемо багато дізнатися про еволюцію нашої зоряної системи.

Це дослідження цікаве не лише своїм колосальним масштабом. Схоже, що астрономія остаточно переходить від одиничних спостережень до комп’ютерної обробки масових даних і отримання зображень вже на їх основі. Тепер стає можливим суміщувати велику кількість розрізнених спостережень розділених часом та простором.

Astronomy & Astrophysics (2019), doi: 10.1051/0004-6361/201935765.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total
8
Shares
8 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також
Далі

Це схоже на зіткнення чорної діри та нейтронної зорі – дослідники

Нова ера астрономічних спостережень, яку відкрили детектори гравітаційних хвиль, схоже, принесла чергове відкриття: на думку австралійських та американських…
Далі

Гравітаційні хвилі та 6 питань космології, які вони можуть вирішити

Тепер, коли дослідники LIGO підтвердили реєстрацію гравітаційних хвиль, варто приділити увагу практичним питанням, на які може вплинути сенсаційне…