ПРИХОВАТИ

Поки що жодних гравітаційних хвиль від нейтронних зір – LIGO

Детектор LIGO у Луїзіані, США. LIGO experiment

Вчора дослідники з гравітаційної обсерваторії LIGO опублікували результати першого циклу спостережень, який тривав до 19 січня 2016 року. .

“Перший цикл пошуків гравітаційних хвиль детекторами LIGO та VIRGO не продемонстрував жодних свідчень на користь асиметричних нейтронних зір, що обертаються, але останні оновлення можуть дозволити їх зафіксувати.”

зазначає Кетрін Райт, автор APS Physics.

Після першої в історії спостережень реєстрації гравітаційних хвиль дослідники сподівались побачити новий об’єкт. Теорія передбачає, що не лише чорні діри здатні закручувати тканину простору-часу та викликати гравітаційні хвилі. Вчені вважають, що асиметричні нейтронні зорі також здатні на таке, і все, що було потрібно для їх реєстрації – це більш чутливий набір інструментів.

Науковці зі США та ЄС об’єднали зусилля, щоби відшукати у великому масиві даних можливі сліди гравітаційних хвиль нової природи, проте не змогли отримати надійний результат.

Асиметричні нейтронні зорі

Нейтронні зорі вважаються найщільнішими об’єктами у космосі. Вони можуть обертатися довкола своєї осі з неймовірною швидкістю, роблячи декілька сотень обертів на секунду. І якщо поверхня такої екстраординарної зорі з якихось причин виявиться не бездоганно сферичною, вона має створювати коливання у тканині простору-часу.

Нейтронна зірка зі зміщеним центром мас
Теорія не виключає, що асиметричні нейтронні зорі можуть створювати власні гравітаційні хвилі. Science Ukraine

У масштабах декількох кілометрів нейтронній зорі з її надзвичайно високою густиною речовини достатньо мати на поверхні “наріст” висотою всього декілька сантиметрів, щоби під час обертання асиметрія почала викликати коливання.

Вчені прогнозують, що такого роду гравітаційні хвилі будуть реєструватися детекторами на Землі як постійний фонове “дзижчання”.

Зіткнення та злиття нейтронних зірок
Зіткнення та злиття нейтронних зір спричиняє короткий імпульс енергії, який за потужністю переважає потужність усіх зір у галактиці. Цього достатньо, щоби змусити сам простір коливатись та розповсюджувати гравітаційні хвилі. Джерело: NASA

Дослідники проаналізували дані за період з 12 вересня 2015 року по 19 січня 2016 року, коли були вперше помічені гравітаційні хвилі від чорних дір. Новий аналіз з використанням покращених алгоритмів не показав наявності неперервного сигналу, який свідчив би про активність нейтронних зір.

Однак у дослідників з’явилась нова надія, коли влітку 2017 року до масиву спостережень приєднався європейський гравітаційний детектор VIRGO. Загалом, чутливість інструментів зросла у порівнянні з 2015 роком у 3 рази. Вже у серпні 2017 року наукова спільнота вибухнула спекуляціями на тему можливого підтвердження реєстрації гравітаційних хвиль нейтронного походження. Проте досі представники LIGO не представили офіційного підтвердження, посилаючись на необхідність перевірки результатів.

Phys Review D (2017), doi: 10.1103/PhysRevD.96.062002

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total
2
Shares
2 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також
Далі

Це схоже на зіткнення чорної діри та нейтронної зорі – дослідники

Нова ера астрономічних спостережень, яку відкрили детектори гравітаційних хвиль, схоже, принесла чергове відкриття: на думку австралійських та американських…
Далі

Гравітаційні хвилі та 6 питань космології, які вони можуть вирішити

Тепер, коли дослідники LIGO підтвердили реєстрацію гравітаційних хвиль, варто приділити увагу практичним питанням, на які може вплинути сенсаційне…
Далі

Дивний парадокс «квантового голубника» знайшов своє підтвердження

Команда дослідників з Каліфорнії провела експеримент, який підтвердив так званий парадокс «квантового голубника». Це один із перших експериментів,…
Далі

Застосування інфрачервоних спостережень дозволило уточнити відстань до 150 мільйонів зір, відкритих “Gaia”

Дані з космічного телескопа Gaia та Європейської південної обсерваторії допомогли дослідникам встановити відстань до 150 мільйонів зірок.