ПРИХОВАТИ

Жорстка посадка Скіапареллі: що пішло не так під час марсіанської місії ЄКА ExoMars 2016

Спускний апарат Скіапареллі розбився на поверхні Марса, так і не вийшовши на зв’язок з Землею. Дослідники Європейського космічного агентства намагаються з’ясувати причини невдалого приземлення модуля.

Європейська марсіанська місія ExoMars 2016 мала не меті доставку на “червону планету” власних дослідницьких інструментів та перевірку можливостей безпечної посадки на поверхню Марса. Через сім місяців польоту, 16 жовтня, ExoMars 2016 дістався марсіанської орбіти та розділився на 2 модулі. Обертатися на орбіті та вивчати склад атмосфери планети залишився апарат TGO (Trace Gas Orbiter), а на поверхню зі швидкістю 300 км був спрямований “Скіапареллі”. Однак з останнім все пішло геть шкереберть.

місце аварійної посадки Скіапареллі
25 жовтня орбітальний апарат NASA HiRISE зняв місце аварійного приземлення Скіапареллі, яке відбулось 19 жовтня. На фото, як вважають вчені, частини посадкового модуля. На фото у верхньому правому куті помітні залишки переднього термощита, а знизу видніються залишки заднього термощита, до якого все ще прикріплений парашут. Джерело: NASA/JPL-Caltech/University of Arizona

Спеціалісти ЄКА продовжують збирати нові фото з місця аварії, порівнюючи їх з телеметрією, яка надходила від апарата до моменту втрати зв’язку. На знімках можна розібрати величезну темну пляму з приблизною площею 15×40 м та головний темний кратер у центрі діаметром 2.4 м. Модуль з вагою 300 кг цілком міг залишити такий кратер, тому у експертів агентства не виникло сумнівів, що саме ця зона є місцем зіткнення апарата з поверхнею червоної планети.

1 листопада HiRISE надіслав нові знімки. Якщо порівняти нові дані з отриманими 25 жовтня, можна побачити, що парашут ще більше віддалився від заднього термощита. Ймовірно, це сталося через активні вітри у атмосфері Марса.

парашут Скіапареллі
Порівняння знімків парашуту Скіапареллі від 25 жовтня та 1 листопада. Джерело: NASA/JPL-Caltech/University of Arizona

Від’єднаня парашута та заднього термощита від головного модуля Скіапареллі відбулось перед фінальним етапом, коли у гру мали вступити дев’ять посадкових двигунів. Вони мали забезпечити гальмівну тягу для плавного зниження та приземлення на поверхні.

схема приземлення Скіапареллі
Схема приземлення Скіапареллі на поверхню Марса. Джерело: ESA

Інша цікава зона 15×40 м на відстані одного кілометра на північ з темним забарвленням ґрунту, ймовірно, є місцем падіння основого модуля Скіапареллі. Посадкові двигуни модуля вимкнулись зарано, тому модуль знаходився у вільному падінні, яке призвело до аварії.

Розслідування причин несправностей почалось одразу, які тільки дані з приземлення Скіапареллі потрапили до орбітального апарата TGO та були ретрансльовані на Землю.

У ЄКА обіцяють надати більше деталей після аналізу усього масиву отриманих даних у середині листопада. І, якщо брати до уваги марсіанську місію Скіапареллі, телеметрія з жорсткого приземлення апарата, є найціннішим здобутом інженерів ЄКА. Правильні висновки дозволять їм краще спланувати майбутні місії ExoMars.

Все ж, відділення Скіапареллі від орбітального апарата TGO виявилось дуже гарною ідеєю. TGO працює за планом та готується передати першу телеметрію про налаштування бортових інструментів вже 20 листопада.

Скіапареллі був розроблений Європейським космічним агентством та призначений для посадки на поверхню Марса. 19 жовтня він розбився при посадці через помилку у програмному забезпеченні. Після нормального входу у верхні шари атмосфери Марса, його парашут та задній щит від’єднались раніше запланованого часу. Гальмівні двигуни не змогли впоратись з прискоренням, і апарат впав на поверхню на швидкості 300 км/год.

Total
0
Shares
0 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також
Далі

Гравітаційні хвилі та 6 питань космології, які вони можуть вирішити

Тепер, коли дослідники LIGO підтвердили реєстрацію гравітаційних хвиль, варто приділити увагу практичним питанням, на які може вплинути сенсаційне…
Далі

Це схоже на зіткнення чорної діри та нейтронної зорі – дослідники

Нова ера астрономічних спостережень, яку відкрили детектори гравітаційних хвиль, схоже, принесла чергове відкриття: на думку австралійських та американських…
Далі

Дивний парадокс «квантового голубника» знайшов своє підтвердження

Команда дослідників з Каліфорнії провела експеримент, який підтвердив так званий парадокс «квантового голубника». Це один із перших експериментів,…
Далі

Застосування інфрачервоних спостережень дозволило уточнити відстань до 150 мільйонів зір, відкритих “Gaia”

Дані з космічного телескопа Gaia та Європейської південної обсерваторії допомогли дослідникам встановити відстань до 150 мільйонів зірок.