Люди можуть позитивно сприйняти новину про позаземне життя – дослідники

Нещодавно з’явилось дослідження яке розглядає, як люди можуть сприйняти новину про те, що десь у космосі існує позаземне життя. Воно ґрунтується на опитуванні понад 500 респондентів зі США, і результати говорять про те, що люди поставилися би до цієї новини переважно позитивно.

Вчені про інопланетян

Взагалі, вчені не люблять писати про інопланетне життя. Науковець – це людина, яка звикла спиратися на факти, а твердих фактів існування життя деінде, окрім нашої планети, досі не виявлено. Саме тому, статей зі словами “позаземне життя” у серйозних наукових виданнях публікується небагато.

Однак час від часу дослідникам все ж доводиться відповідати на окремі питання, пов’язані з цією проблемою. Так, наприклад, нещодавно у Сонячній системі було виявлено Оумуамуа – перший астероїд, який залетів до нас із зовнішнього космосу. З огляду на його сигароподібну форму багато хто запідозрив, що це може бути космічний корабель прибульців.

2017 U1 PANSTARRS. ESO

Корабель, що летить у вакуумі, не обов’язково повинен мати обтічну форму, хоча більшість землян їх уявляє саме такими. Тож вчених попросили перевірити хоч щось, і астрономи спрямували на Оумуамуа телескопи. Проте результати спостережень не виявили жодних сигналів позаземного походження. Космічна брила виявилась лише брилою.

Enceladus_Cold_Geyser_Model-uk.svg
Одна з можливих схем кріовулканізму на Енцеладі. Джерело: NASA/JPL/Space Science Institute, переклад Kosmos24

А раніше з’явилась новина про те, що вчені знайшли на супутнику Сатурна, Енцеладі, “їжу для інопланетних мікроорганізмів”. Щоправда, якщо почитати оригінальну статтю, то виявиться, що мова йде лише про хімію. У викидах гейзерів на поверхні цього крижаного тіла міститься достатня кількість молекулярного гідрогену, щоб підтримувати мікробіотичне життя. Мікроорганізми теоретично можуть жити в океані Енцелада, але це може з’ясувати лише одна з майбутніх космічних місій.

Чи потрібно нам знайомство з інопланетянами?

Так було з усіма повідомленнями вчених про позаземне життя, аж з того моменту, як у 1996 році у метеориті, що, як встановлено, був колись частиною Марсу, знайшли щось дуже схоже на рештки бактерій. Багато хто й досі вважає це твердим доказом існування життя на Марсі, хоча самі вчені вже два десятиліття сперечаються, чи могли крихітні утворення у метеориті мати інше походження, чи не могли це бути земні мікроорганізми, і чи взагалі можуть існувати такі крихітні бактерії.

Марсіанський метеорит зі слідами бактерій
Метеорит ALH 84001 з мікроскопічними структурами, які можуть вказувати на скам’янілі бактерії. Джерело: NASA

Тут можна відзначити цікаве спостереження. Попри те, що результати досліджень щодо позаземного життя можна оцінити як “стриманий оптимізм”, люди в цілому готові до новини про те, що вчені таки знайшли інопланетян. Люди чекають на це. І ось тут виникає цікаве запитання: чи чекають вони на це з острахом, чи з надією?

Саме це питання і поставила собі команда під керівництвом соціального психолога з Аризонського державного університету Майкла Варнума. Річ у тім, що існують неабиякі побоювання, що сама лише звістка про те, що у космосі було знайдено навіть мікробіотичне життя, призведе до хвилі паніки у суспільстві. Чи не злякаються люди епідемії з космосу?

У наукових публікаціях донедавна з цього приводу не було одностайності. Одна група дослідників дійшла до висновків, що новина про існування у космосі іншого життя взагалі ніяк не вплине на соціальні процеси на Землі. Інші висловлювали припущення, що будь-яка звістка про життя у космосі буде подібною до землетрусу. Усі ці висловлювання базувалися переважно на думці самих авторів.

Позитивний наратив

Цього разу дослідники вирішили спиратися не на емпіричні припущення, а на більш надійні методи. Оскільки факт відкриття у космосі мікроскопічного життя видається більш імовірним, ніж контакт із позаземною цивілізацією, особливу увагу було приділено саме можливій реакції людей на звістку про відкриття позаземних мікроорганізмів.

Спочатку було проведено дослідження того, як популярні видання висвітлюють новини про можливі сліди позаземного життя. Дослідники відзначили п’ять суттєвих подій: відкриття пульсарів у 1967 році, яке спочатку пов’язували з сигналами від позаземної цивілізації, “Вау”-сигнал 1977 року, можливе відкриття бактерій у марсіанському метеориті у 1996 році, нерегулярні затемнення “зорі Теббі“, які у 2015 році пов’язували з існуванням поряд з нею масивних конструкцій, подібних до сфери Дайсона, та відкриття численних землеподібних планет у ” придатній для життя зоні” іншої зорі у 2017 році.

Гіпотетична сфера Дайсона навколо “Зорі Теббі”. Джерело: CapnHack

Кожна з цих подій була розглянута у найбільш популярних виданнях, таких як New York Times, The Wall Street Journal, The Washington Post, Time Magazine, та Science Magazine. Крім того, були проаналізовані офіційні публікації NASA із цього приводу. За допомогою стандартного методу лінгвістичного аналізу у кожній статті були виділені окремі слова, які справляють яскраво виражене позитивне та яскраво виражене негативне враження.

Результати дослідження показали, що попри те, що кількість публікацій щодо кожної з подій сильно різнилася, у кожному з випадків набагато частіше спостерігалося використання у статтях слів, що несуть позитивний настрій у порівнянні зі словами, що налаштовують читача на негатив. Щоправда, співвідношення позитиву та негативу у кожному з випадків було різним. Коли мова йшла про нерегулярні коливання яскравості у “зорі Теббі” та “Вау”-сигналу, то статті містили переважно суцільний позитив. У випадках відкриття пульсарів та землеподібних планет – негатив, який значно поступався позитиву, але все ж був помітним.

У випадку ж марсіанського метеорита 1996 року, рівень використання “негативних слів” хоч і був нижчим, ніж у “позитивних слів”, але все ж співвідносився з ним. Можна припустити, що щось далеке, але однозначно розумне, все ж лякає людей значно менше, ніж щось близьке, але з невизначеним ступенем розумності.

Люди налаштовані позитивно

Далі дослідники звернулися до опитувань. Для цьоно було обрано 504 респондента, які достатньо адекватно представляли статевий, національний та расовий склад населення США. Їм запропонували уявити, що з’явилася стаття про відкриття у космосі мікроорганізмів та описати у довільній формі свою реакцію на таку звістку та реакцію на неї суспільства.

Результати досліджень. Джерело: doi.org/10.3389/fpsyg.2017.02308

Результати трьох опитаних з певних об’єктивних причин були відкинуті. Решта результатів були проаналізовані на предмет використання слів, які були пов’язані як із позитивними та негативними винагородами, так і з поняттями “ризик” та “винагорода”. Виявилося, що для власної реакції та реакції суспільства опитувані вживали більше  “позитивних” слів, ніж “негативних”. Водночас, респонденти вживали більше слів, що були пов’язані з “нагородою”, у порівнянні з “ризиком”. Власну ж реакцію люди визначали як більш позитивну у порівнянні з тою, яку вони очікують від суспільства.

Остання стадія дослідження мала оцінити, як в дійсності люди реагуватимуть на публікацію про те, що позаземне мікробіотичне життя все ж існує. Річ у тім, що існували побоювання, що люди себе переоцінюють. Приблизно таку ж, як і у попередньому експерименті, кількість людей попросили прочитати статтю у New York Times про той самий марсіанський метеорит із бактеріями і описати свої відчуття.

Для порівняння, те саме їм запропонували зробити зі статтею 2010 року про можливість створення штучного життя. Лінгвістичний аналіз показав, що як стаття про марсіанські мікроорганізми, так і стаття про синтетичне життя, викликала більше позитиву, ніж негативу, і більше сподівань, ніж ризиків.

Загалом, новина про можливе життя на Марсі була сприйнята більш позитивно, ніж новина про можливе штучне життя на Землі. Результати усіх трьох досліджень вказують на те, що люди схильні сприймати новини про позаземне життя більш позитивно, ніж негативно.

Звістка від позаземних цивілізацій може надійти до нас у вигляді радіосигналу. Джерело: SETI

Звичайно, це дослідження свідчить перш за все про культурні особливості та реальну щоденну реакцію на новини мешканців США, тому реакція людей в інших країнах може бути дуже відмінною. Було б цікаво провести подібні опитування на інших континентах. Цілком можливо, що вони розкажуть про наше сучасне суспільство більше, ніж про контакт з інопланетянами у майбутньому.

Не менш цікавими видаються дослідження реакції на можливий безпосередній контакт з представниками інопланетної цивілізації. Тут можна значно розширити коло питань, проаналізувавши відповіді людей не лише на предмет позитиву/негативу, але й у більш складному колі питань. Чого саме ви очікували б від цього контакту? Що вам було б цікаво дізнатися від інопланетян? Які проблеми ви сподівалися б вирішити?

Можливо, відповіді саме на ці питання стали б нашою найоб’єктивнішою оцінкою самих себе.

Frontiers in Psychology (2018), doi: 10.3389/fpsyg.2017.02308; Nature (2017), doi: 10.1038/nature25020Science (2017), doi: 10.1126/science.aai8703; Science (2014), doi: 10.1126/science.125055.

Сподобалась стаття? Придбайте нам , а ми напишемо ще.
Повідомити про помилку: підкресліть текст та натисніть CTRL+Enter або
Олександр Бурлака
  • 52 записів
  • 0 дописів
Олександр займається популяризацією науки, веде блоги та працює викладачем у Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. Петра Василенка. Має ступінь кандидата технічних наук.