Астрономи відкрили турбулентні хмари рідкісного газу у віддалених галактиках

eso1727a
Візуалізація холодних потоків газу у віддалених галактиках. ALMA зафіксувала схожі вітри у галактиках з активним зореутворенням. Джерело: ESO/L. Benassi

Великий міліметровий радіотелескоп Атаками зафіксував сильні сигнали іонізованих молекул гідриду вуглецю (CH+) довкола галактик з інтенсивною зоряною формацією. Це відкриття може також пролити світло на історію народження зір у Чумацькому шляху.

Іонізований гідрид вуглецю або CH+ був першою з трьох молекул, яку науковці вперше зафіксували у міжзоряному просторі. Починаючи з 40-х років минуло століття, ця молекула залишалась практично не дослідженою. Через свою активність гідрид вуглецю вступає у реакції швидше за інші елементи, і це наштовхнуло науковців на думку, що CH+ може створювати кращі умови для формування зір у галактиках.

Нещодавно команда дослідників на чолі з Едіт Фальгарон використала Великий міліметровий радіотелескоп Атаками, щоби відстежити сліди молекул CH+ у віддалених галактиках, де відбувається активне народження зір. Їм вдалось ідентифікувати сигнали іонізованого гідриду вуглецю у 5 з 6 галактик, зокрема у Космічному віяли eso1012.

Візуалізація наближення до галактики eso1727a. Джерело: ESO

 

“CH+ є особливою молекулою. Вона потребує для формування багато енергії і є дуже реактивною, це означає, що вона має дуже короткий термін життя та не може далеко переноситися.”

– повідомив у прес-релізі астроном ESO Мартін Жваан.

Підживлювач зоряної колиски

Галактики з активним зореутворенням “є найбільш екстремальними двигунами, що формують зорі у Всесвіті, створюючи нові зорі впродовж більше як 100 мільйонів років”, пишуть дослідники у статті в Nature.

Такі темпи зореутворення пояснюються підживленням від навколишніх гігантських резервуарів холодного молекулярного газу, який рухається у напрямку ядра галактики, а також іншими зорями та, навіть, галактичними ядрами.

eso1727a
Візуалізація холодних потоків газу у віддалених галактиках. ALMA зафіксувала схожі вітри у галактиках з активним зореутворенням. Джерело: ESO/L. Benassi

У новому спостереженні астрономи побачили ударні хвилі газу, який складався з молекул CH+. Вони також підживлювались гарячими та швидкими потоками газу, які утворювались у зонах формування зір всередині галактик. Ці “вітри” дмуть у сторони та виштовхують матеріал назовні, однак частина цього матеріалу все ж захоплюється гравітаційними силами галактик та повертається у зону турбулентності.

В результаті, матеріал накопичується у турбулентних резервуарах прохолодного газу з низькою щільністю, простягаючись на 30 000 світлових років від галактичного ядра зореутворення.

Знімок Космічного віяла
Знімок Космічного віяла, зроблений телескопом ALMA. Галактика видається подвійною через гравітаційне лінзування. Джерело: ALMA (ESO/NAOJ/NRAO)/E. Falgarone et al.

Дослідники встановили, що самі по собі галактичні вітри не здатні заповнити новоутворені резервуари газу. Згідно з наявною теорією, матеріал постачають приховані потоки газу або матерія, яка залишилась після зіткнення галактик.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

4 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також
Далі

Застосування інфрачервоних спостережень дозволило уточнити відстань до 150 мільйонів зір, відкритих “Gaia”

Дані з космічного телескопа Gaia та Європейської південної обсерваторії допомогли дослідникам встановити відстань до 150 мільйонів зірок.