На Титані відкрито потужні пилові бурі – все завдяки Кассіні

Пилова буря на Титані
Художнє зображення пилової бурі на Титані, супутнику Сатурна. IPGP/Labex UnivEarthS/University Paris Diderot – C. Epitalon & S. Rodriguez

Дані, зібрані під час міжнародної місії Кассіні-Гюйгенс, яка досліджувала Сатурн та його супутники з 2004 по 2017 рік, вперше відкрили нам факт існування на Титані велетенських пилових буревіїв.

Дослідники ідентифікували пилові бурі значних розмірів у екваторіальних регіонах супутника Сатурна. Таким чином, Титан став лише третім космічним тілом Сонячної системи, де ми спостерігали пилові бурі. Як можна здогадатися, інші два – це власне Земля та Марс.

“Титан є дуже активним супутником,”

розповів провідний автор Себастієн Родріґез, астроном з Університету Парижа VII –

“Нам це вже відомо через його геологію та екзотичний воднево-вуглецевий цикл. Тепер ми можемо додати нову аналогію з Землею та Марсом – активний пиловий цикл.”

У ЄКА також зазначають, що складні органічні молекули, які формуються в атмосфері Титана, по мірі зростання падають на поверхню. Але через пилові бурі в екваторіальному поясі, вони знову можуть піднятись у повітря з великих дюн.

Зворушливий світ Титана

Те, що відбувається на Титані, дивно нагадує умови на Землі. Титан дійсно є унікальним, оскільки це єдиний супутник у Сонячній системі з відносно щільною атмосферою та єдине космічне тіло, крім нашої планети, де на поверхні можна знайти рідину.

Інфрачервоний знімок Титина
Інфрачервоний знімок Титина, отриманий космічним апаратом Кассіні-Гюйгенс у 2015 році. Джерело: NASA/JPL

Звісно, ландшафт Титана виглядає геть інакше. На Землі моря, річки та озера складаються з води, а в умовах Титана це переважно метан та етан.

Погода на Титані змінюється залежно від сезону так само, як на Землі. Ближче до рівнодення, коли Сонце перетинає екватор супутника, в його тропічних регіонах утворюються масивні хмари. Кассіні спостерігав потужні метанові урагани в атмосфері Титана під час декількох прольотів поряд з місяцем.

Яскраві плями, зафіксовані інфрачервоною камерою та спектрометром VIMS на борту міжнародної міжпланетної станції Кассіні-Гюйгенс у 2009-2010 роках. Джерело: NASA/JPL-Caltech/University of Arizona/University Paris Diderot/IPGP/S. Rodriguez et al. 2018

Команда Себастієна вперше побачила три незвичні екваторіальні яскраві плями на інфрачервоних знімках, отриманих Кассіні у 2009 році. Дослідники подумали, що вони зафіксували метанові хмари, однак в процесі дослідження з’ясували, що це щось зовсім інше.

“З того, що нам відомо про хмароутворення на Титані, ми можемо стверджувати, що такі метанові хмари у цій області та в таку пору року фізично існувати не можуть,”

– пояснює Родріґез –

“Конвективні метанові хмари, здатні формуватися у цій області в цей період часу, містили б величезні краплі та мали б знаходитись на дуже великій висоті, значно вище 10 км, де згідно з моделюванням знаходяться нові структури.”

Комп’ютерні моделі показали, що ці яскраві структури мають походити з атмосфери, але все ж достатньо близько від поверхні. Ймовірно, вони утворювали дуже тонкий шар крихітний твердих органічних частинок.

Оскільки це явище спостерігалось одразу з дюнами на екваторі Титана, вчені дійшли висновку, що єдиним поясненням залишаються хмари пилу, що піднялися з дюн.

Художнє зображення пилової бурі на Титані. На думку дослідників, щільні хмари складаються з частинок органічного пилу. IPGP/Labex UnivEarthS/University Paris Diderot – C. Epitalon & S. Rodriguez

Вітри, що дмуть на Титані, можуть переносити пил з дюн на значні відстані. Вони також можуть забезпечувати цикл транспортування органічного пилу на супутнику Сатурна.

Космічний апарат Кассіні-Гюйгенс (Cassini-Huygens) був створений NASA спільно з ЄКА та Італійським космічним агентством. Протягом 13 років він обертався довкола Сатурна, однак станом на 2017 рік легендарний апарат майже вичерпав свої запаси палива. Щоби запобігти випадковому зіткненню Кассіні з супутниками Сатурна, на яких може існувати життя, вчені вирішили спрямувати його “в останню подорож” до атмосфери Сатурна.

Nature Geoscience (2018). DOI: 10.1038/s41561-018-0233-2

Total
7
Shares
7 Shares:
Перегляньте також
Астрофізика та твори Ван Гог
Далі

Унікальний інфрачервоний знімок центру нашої галактики нагадує картину Вінсента ван Гога

Астрономам вперше вдалось створити детальну карту магнітних полів, які оточують надмасивну чорну діру у центрі нашої галактики.