ПРИХОВАТИ

На землеподібній екзопланеті вперше зафіксували водяну пару

Художнє зображення зоряної системи K2-18 та екзопланети K2-18b. Джерело: ESA/Hubble, M. Kornmesser

Досі ми могли лише фантазувати про водяні хмари та дощі на віддаленій планеті далеко за межами Сонячної системи. Однак вперше дослідники підтвердили наявність ознак водяної пари в атмосфері екзопланети, що також знаходиться в “зеленій” зоні, де температура поверхні є сприятливою для життя.

Далекий світ K2-18 b

Вперше екзопланету K2-18 b, що знаходиться на відстані близько 110 світлових років від нас, відкрив у 2015 році телескоп NASA Кеплер. Екзопланета обертається навколо червоного карлика та є майже удвічі більшою за Землю. Проте через близькість до своєї зорі K2-18 b має отримувати приблизно таку саму кількість тепла у вигляді випромінювання, як і Земля.

Унікальні умови K2-18 b привернули увагу вчених з Центру космічної екзохімії при Університетському коледжі Лондона. Дослідники використали дані з Космічного телескопа Габбл, щоби відшукати в атмосфері сліди водяної пари і отримали перші позитивні результати. Якщо наступні дослідження підтвердять їхню знахідку, K2-18 b стане першою та єдиною відомою екзопланетою, що одночасно містить воду в своїй атмосфері та підтримує умови для рідкої води на поверхні. Іншими словами, на K2-18 b можуть йти дощі, а на поверхні – існувати ріки, озера чи навіть океани.

Раніше вчені вже реєстрували сліди водяної пари в атмосфері екзопланет, проте це були газові гіганти, які не мали твердої поверхні, де б відоме нам життя могло отримати розповсюдження.

Художнє зображення екзопланети K2-18b
Художнє зображення екзопланети K2-18b . ALEX BOERSMA, WWW.ALEXBOERSMA.COM

Втім, у NASA зазначають, що червоний карлик, навколо якого обертається K2-18 b, може бути досить активним та випромінювати надто високі рівні радіації, які виключають можливості для розвитку життя на поверхні екзопланети.

Автори дослідження стверджують, що крім водяної пари їм також вдалося зафіксувати в атмосфері екзопланети молекули водню та гелію. Дослідники вірять, що атмосфера K2-18 b також може містити молекули метану та азоту, які залишилися непоміченими через обмеженість наших інструментів.

Як науковці дізнаються про склад атмосфери екзопланет на відстані сотень світлових років? Поки що єдиним джерелом інформації про хімічний склад віддалених космічних об’єктів залишається світло. У випадку екзопланет, дослідники використовують світло їхніх материнських зір, що розсіюється та проходить крізь атмосферу планети. Різні хімічні елементи та молекули в атмосфері поглинають світло на різних довжинах хвиль. Тож, коли розсіяне світло випромінюється назад у космос, потужні космічні телескопи на кшталт Габбла можуть вловити його, а дослідники – проаналізувати відсутні електромагнітні хвилі або лінії поглинання, які відповідають тим чи іншим хімічним елементам.

K2-18 b є лише однією з сотень інших відкритих Кеплером надземель – екзопланет, чия маса знаходиться у межах маси Землі та маси Нептуна. У пошуках інших світів також зайнятий новий космічний телескоп TESS, який вже відкрив 29 землеподібних планет та понад тисячу можливих кандидатів. Тож, у дослідників повно даних для надзвичайно цікавих досліджень.

Nature Astronomy (2019): doi: 10.1038/s41550-019-0878-9.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total
38
Shares
38 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також
Далі

Це схоже на зіткнення чорної діри та нейтронної зорі – дослідники

Нова ера астрономічних спостережень, яку відкрили детектори гравітаційних хвиль, схоже, принесла чергове відкриття: на думку австралійських та американських…
Далі

“Комета” (the Comet)

У 2016 році завершилася грандіозна космічна місія ЄКА. Космічний апарат “Розетта” (Rosetta) здійснив свій останній маневр – контрольоване…