Проксима Центавра може бути домом для другої планети [оновлено]

Художнє зображення Проксими Центавра та її двох планет: однієї підтвердженої з умовами придатними для життя (ліворуч) та щойно відкритою (праворуч). Джерело: LORENZO SANTINELLI

У найближчій до Сонця зоряній системі може обертатися друга землеподібна планета. Астрономи зафіксували ознаки іншої планети у системі червоного карлика, яка відома усім через відкриту раніше екзопланету Проксиму b.

На відстані близько 4,2 світлових років від Землі розташована найближча з відомих зоряних систем – Проксима Центавра. Астрономи спостерігали за цієї зоряною системою понад 15 років в пошуках будь-яких ознак планет-компаньйонів. Так у 2016 році була відкрита Проксима b, землеподібна планета з умовами, які можуть підтримувати воду у рідкому стані.

Зоряна система Проксима Центравра
Зображення неба довкола яскравої зорі Альфа Центавра AB. У нижній частині видно червоний карлик Проксима Центавра, найближчу зорю до Сонячної системи. Синє гало навколо Альфа Центавра AB є артефактом фотографічного процесу, зоря насправді має блідо-жовтий колір, як Сонце. Джерело: Digitized Sky Survey 2

Втім, наступні спостереження показали, що Проксима Центавра ще може здивувати людство та виявитися мультипланетною системою.

15 січня астрономи опублікували статтю, в які наводять свідчення наявності другої землеподібної планети біля Проксими, на цей раз – значно більшої та віддаленішої від своєї батьківської зорі.

Прохолодна сусідка Проксими b

Розрахунки показали, що другий компаньйон Проксими може бути в 5,8 раза масивнішим за Землю та робить оберт навколо своєї зорі за п’ять земних років. Кандидат на Проксиму c також значно віддаленіший за сусідку, тож температури на її поверхні мають бути надто низькими для підтримки рідкої води.

На присутність ще однієї планети вказали результати аналізу спектру випромінювання Проксими з двох телескопів у Чилі та обсерваторій інших країн. Зібрані дані охопили 17 років спостережень руху Проксими Центавра, її поступового наближення та віддалення на орбіті відносно Землі. Щоби виключити коливання у спектрі Проксими, викликані спалаховою активністю, команда Дімассіо використала аналіз даних зі спектрографа HARPS (ESO), який провела команда на чолі з доктором Яківом Павленко з Головної астрономічної обсерваторії НАН України.

“Червоні карлики мають вельми розвинуті конвективні оболонки, в яких формуються магнітні поля. Тож, для них є характерними зоряні спалахи (по аналогії зі спалахами на Сонці),”

— розповів у E-mail коментарі Science Ukraine доктор Яків Павленко, провідний автор дослідження, на яке посилається команда Дімассіо.

“Автори використали наші результати, отримані у співпраці з групою вчених з Інституту астрофізики на Канарських о-вах, для того, щоб відкинути можливість пояснення довгоперіодичної варіації параметрів спектру Проксими явищами зоряної активності.”

— пояснює Павленко.

Команда Маріо Дімассо врахувала гравітаційний вплив вже відомої Проксими b, а також спалахову активність зорі, однак дослідникам все ж вдалося виокремити додаткові коливання. Їх характер і вказав на гравітаційний вплив ще однієї планети.

Павленко зазначає, що напрямок досліджень планетних систем червоних карликів вимагає неабияких зусиль.

“Оптичний спектр материнської зорі формується переважно полосами молекули TiO, а максимум випромінювання зміщений в інфрачервону частину спектру,”

“З іншого боку, червоні карлики є відносно маломасивними об’єктами, тому їхній рух більш чутливий до присутності екзопланет”.

— додав Павленко.

Дімассо та його колеги зазначають, що для підтвердження другої планети у системі Проксими необхідно мати незалежне спостереження. Для безпосередніх візуальних спостережень, вбачаючи рекордну близькість Проксими c, ідеально підійдуть надвеликі телескопи нового покоління.

На думку Павленка, нове відкриття дещо змінює наші теоретичні уявлення про формування планетних систем. Однак це можна пояснити тим, що Проксима Центавра є частиною кратної зоряної системи, а наявні моделі для спільної еволюції їхніх компонент ще необхідно розробити.

Science Advances (2020), doi: 10.1126/sciadv.aax7467.

Оновлено 16.01.20 23:55: Додано коментар доктора Яківа Павленко з Головної астрономічної обсерваторії НАН України, на роботу якого посилаються автори дослідження.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

14 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також
Далі

Як таламус забезпечує нашу когнітивну гнучкість

Вчені з Массачусетського технологічного інституту провели дослідження впливу певних ділянок мозку на функціонування когнітивної гнучкості. Вони встановили, що…