Телескоп “Габбл” побачив можливі сліди води у системі TRAPPIST-1

TRAPPIST-1
Художнє зображення зоряної системи TRAPPIST-1. NASA/ESA

Міжнародна команда дослідників використала потужності космічного телескопа “Габбл”, щоби перевірити наявність сприятливих умов для існування рідкої води на семи планетах у системі сусідньої карликової зорі TRAPPIST-1. Результати показали, що щонайменше три планети у зовнішній частині системи можуть містити великі запаси води.

У “зеленій”, придатній для життя, зоні в системі TRAPPIST-1 знаходиться одразу три планети. Якщо там дійсно є вода, це означатиме збільшення шансів на існування життя.

TRAPPIST-1

22 лютого 2017 року астрономи повідомили про відкриття одразу семи землеподібних планет у системі ультрахолодної карликової зорі TRAPPIST-1, яка розташована на відстані всього 40 світлових років від Сонця. Відкрита зоряна система одразу побила рекорди, отримавши найбільшу кількість планет, розміром з Землю.

TRAPPIST-1 ЗОРЯНА СИСТЕМА
Художнє зображення зоряної системи TRAPPIST-1 з сімома планетами. Джерело: NASA

Ця знахідка також привернула увагу багатьох дослідників по всьому світу. Міжнародна команда астрономів на чолі з Вінсентом Бур’єром з Обсерваторії Університету Женеви використала бортовий спектрограф (SIS) космічного телескопа “Габбл” для дослідження кількості ультрафіолетового випромінювання, яке отримують окремі планети.

“Ультрафіолетове випромінювання є важливим чинником атмосферної еволюції планети.”

– пояснює Бур’єр –

“Як і в нашій власній атмосфері, де ультрафіолетове світло розділяє окремі молекули, ультрафіолетове світло здатне розщепити водяну пару в атмосфері екзопланет на водень та кисень.”

У той час як низькоенергетичне ультрафіолетове випромінювання розщеплює молекули води – процес, який називається фотолізом, – ультрафіолетові промені з більшою енергією (XUV випромінювання) та рентгенівське (пулюївське) випромінювання нагрівають верхню атмосферу планети та вивільняють водень та кисень.

Коли вільний та легкий водень “втікає” з атмосфери, його можна спостерігати навколо планети за допомогою інструментів легендарного космічного телескопа Габбл. Таким чином, астрономи отримують потенційний індикатор наявності водяної пари в іншому світі.

Така методика особливо добре спрацювала на двох внутрішніх планетах системи, TRAPPIST-1b та TRAPPIST-1c, які отримують найбільше ультрафіолетового випромінювання від своєї материнської зорі.

TRAPPIST анімація

На думку вчених, впродовж останніх восьми мільярдів років внутрішні планети могли втратити у 20 разів більше води, ніж має Земля. Проте зовнішні планети системи, зокрема планети e, f та g, які знаходяться в “зеленій” зоні, повинні втрачати значно менше води, і, можливо, їм вдалось зберегти певну кількість рідини на своїх поверхнях.

Геофізичні розрахунки вчених також говорять про те, що найвіддаленіші планети все ще зберігають свою воду. Цього не достатньо, аби остаточно підтвердити наявність рідкої води на планетах у системі TRAPPIST-1, проте дає орієнтир для майбутніх досліджень. На свій час вже чекає новий космічний телескоп ім. Джеймса Вебба, потужна наукова машина, здатна незабаром відкрити секрети планет сусідньої зоряної системи.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total
3
Shares
3 Shares:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перегляньте також