ПРИХОВАТИ

“Мандрівна наука”: майстер-клас чи стиль життя?

Мандрівна наука
Фото: Мандрівна наука

Герої не лише нашого інтерв’ю, але й науково-популярного світу в Україні – проект “Мандрівна наука“. Команда подорожує Україною та допомагає дітям та дорослим дізнатися більше про те, як влаштований світ.

Успішний та оригінальний соціальний проект для нашої країни – все це не витримка епітетів з публіцистичних текстів, а цілковита дійсність. Як саме працює пересувна науково-популярна виставка “Мандрівна наука” та в чому полягає її інтерактивність ми дізнались у її співорганізаторів – Вікторії Круглової та Сергія Биченка.

Сергій Биченко та Вікторія Круглова
Сергій Биченко та Вікторія Круглова. Джерело: Fb/Мандрівна наука

Ви вже два роки ви подорожуєте містами України з пересувною науково-популярною виставкою. Як все починалось?

Проект “Пересувна виставка цікавої науки”, або, як зараз його називають, “Мандрівна наука”, розпочав свою роботу восени 2016 року. Спочатку ми їздили лише по Харківській області. Працювали, як правило, в одній районній школі, а до нас на локації привозили діток із сільських шкіл цього району. Іноді ми приймали за 3 години (а саме стільки працює виставка на виїзді) до 1500 школярів.

Про наш проект почали говорити. За перші півроку роботи ми вже мали запрошення в різні навчальні заклади по всій Україні. Потрібні були кошти. І завдяки виграному гранту восени 2017 року від Посольства США в Україні, виставка стала дійсно “мандрівною”, бо суттєво розширилася географія проекту.

Мандрівна наука

Ми побували в Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Луганській, Тернопільській, Черкаській, Полтавській, Запорізькій, Львівській областях. За ці два роки роботи експозицію “науки на колесах” відвідало більш як 120 тис. українців. І сьогодні, зважаючи на покоління “нових розумників”, коли змінилися акценти щодо методів навчання та пізнання, коли стало необхідним запровадження нових технологій в освіті, коли українське освітянство прийшло до розуміння важливості новітнього світового формату навчання STЕM-STEAM-STREAM, де поєднуються наука, мистецтво, читання, винахідництво, – простір Мандрівної науки перетворився на такий собі великий майстер-клас. Бо і вчителі, і батьки, і діти знайшли себе в цьому просторі. Адже експерименти та отримання знань через дотик цікаві та зрозумілі всім.

Наразі маємо запрошення з Кіровоградської, Сумської, Донецької, Дніпропетровської, Херсонської та інших областей. Працюємо над створенням нових форматів на кшталт інтерактивної майстерні для дорослих та дітей, які хочуть організувати куточок цікавої науки в себе вдома чи в своїй школі; демонстративні лекторії для вчителів “Інтерактивна наука в освіті: то граємося чи вчимося?” та інші. Але на сьогодні в планах до кінця 2018 року відвідати навчальні заклади Харківщини інтернатного типу й адаптувати існуючу виставку до різних дітей. Це розширить смисловий блок нашої роботи та стане в пригоді тим, хто працює з “особливими” людьми.

Розкажіть трохи більше про саму виставку для тих міст, які ще не мали можливості відвідати. Як проходить процес: це організована екскурсія або вільне відвідування всіма бажаючими?

Наша “мандрівна виставка”, як правило, працює за такими секціями: “Біологія і анатомія”, “Інтерактивна геологія”, “Фізика», “Астрономія”, “Високі напруги”, “Філологія”, “Етнографія”, “Практична психологія”, “Логіка і математика”, “3D-друк”, “Будова комп’ютера”, “Мікробіологія по-оксфордськи” та “Розважальна наука, або наука для всіх”.

Ще плануємо розробити секції “Археологія”, “Альтернативна енергетика”, “Механіка в автомобілях”, розширити секцію “Оптика”, зробити пересувну інтерактивну “Майстерню на колесах” для дітей, щоб кожен охочий зміг власноруч створити бодай маленький науковий зразок для себе чи своїх рідних або друзів.

Парк наукових експонатів у цих локаціях – це, в основному, розробки співорганізатора виставки, керівника конструкторського об’єднання QUADROSUN Сергія Биченка та його колег, запрошених науковців і майстрів. Експонати дуже різні – від простих логіко-математичних дерев’яних іграшок до потужної “блискавичної” установки “Сходи Якова”.

Це все – унікальне обладнання. Воно в одному екземплярі. Але сам конструктив будь-якого експонату продумується Сергієм таким чином, щоб людина самостійно змогла працювати з цим науковим зразком, розуміючу “зашиту” в експонат науку, щоб ці установки були безпечними та в разі потреби дешево і просто ремонтувалися. Крім того, експонатний простір має бути привабливим зовні. Тож, доводиться бути й інженерами, й промисловими дизайнерами, і, само собою, лекторами. Бо хтось любить експериментувати сам на сам, без сторонніх консультацій і зауважень, а комусь, навпаки, потрібне цікаве спілкування і доступне пояснення тих чи інших наукових законів та явищ. Тобто формати спілкування з аудиторією вільні. Головне – захопити кожного. Тому й тематика локацій така широка.

Мандрівна наука

Робота пересувної виставки зазвичай відбувається в актовій або спортивній залі однієї зі шкіл району чи міста. Хоча доводиться працювати в різних місцях. Скажімо, у Полтаві виставка працювала в приміщенні Полтавської обласної ради. У Житомирі чи Краматорську – на головній площі міста. У Чигирині – у районному будинку культури. У Львові – в експо-центрі на продуктовому ринку. Доступ до експонатів для всіх відвідувачів завжди вільний і завжди безкоштовний. Тому й потрібні благодійники, спонсори, грантова допомога, державна підтримка. Безкоштовність і доступність цікавої науки для людей – основні пріоритети Мандрівної науки. Без цього проекту не буде.

З ким можливо проконсультуватися під час відвідування? Чи присутні спеціалісти, до яких можна звернутися, щоб дізнатися деталі тих чи інших наукових процесів?

Стосовно демонстраторів науки, то це здебільшого – активні і небайдужі харківські студенти. Насамперед Каразінського університету. Ці люди часто самі вихідці з маленьких сіл чи міст (як, власне, і ми, організатори проекту). І для кожного будь-який виїзд – наче повернення в свою школу, де тоді, у часи їхнього навчання, про такі наукові цікавості навіть не знали і про таке навіть не мріяли.

Мандрівна наука

А сьогодні дітлахи, завдяки ось цим молодим і шаленим студентам-лекторам, мають змогу подивитися в справжній телескоп, побачити на власні очі, як працює 3D-принтер, торкнутися блискавок, які пускає котушка Тесли, сфотографуватися з великими м’якенькими іграшковими бактеріями сальмонели чи стафілококу. Так, ми в чомусь граємося з аудиторією. Але ось такий спосіб спілкування “навчання через гру – гра через навчання” є найбільш дієвим.

Мандрівна наука

Діти тим переймаються, а потім захоплюються. Їм навіть учитися стає цікавіше. Бо, знаєте, малювати в зошиті промінці, які заломлюються через уявну лінзу, добре. Але коли ти сам візьмеш лазерну вказівку і почнеш “ламати” ці промінці, пропускаючи їх через прозорі лінзи, – геть інша справа!

Справді фантастично! А які новини є щодо вашої фінансової підтримки сьогодні?

На жаль, отримати грант на просвітництво набагато складніше, ніж, наприклад, на наукові дослідження чи стажування за кордоном. Та все ж таки щось вдається. Свого часу нам допомогла кафедра патології Оксфордського університету, і зараз, зокрема, ми маємо дуже популярну і в чомусь кумедну локацію “Мікробіологія по-оксфордськи”. Грант Посольства США в Україні дав можливість не лише здійснити понад 30 виїздів по всій Україні, але й суттєво поповнити експонатну базу такими зразками, як “Сходи Якова”, “Нескінченна парковка”, “Потоки Бернуллі” та пластиковий торс людини, розробити логотип Мандрівної науки та надрукувати великий банер, який перетворився на фотозону проекту.

Мандрівна наука

Ми брали участь у конкурсі на отримання премії в сфері соціальних проектів та соціальних інновацій Social Project Awards, ведемо перемовини про співпрацю з Німецьким культурним центром Goethe-Institut при Посольстві Федеративної Республіки Німеччина в Україні, подали документи на грант Європейського фонду підтримки демократії. Проте вивчаємо інші варіанти, які б дозволили проекту повноцінно працювати.

Думаємо про створення просвітницької громадської організації. Бо шансів на отримання коштів у такому разі стає більше.

А які головні недоліки під час організації виставок вам би хотілось виправити в подальшому?

Ні, говорити про недоліки було б некоректно. Це така складна робота, часто в холодних спортзалах чи на вулиці, з важкими переїздами, ночівлями в дуже різних місцях… І це ж робота волонтерська! Розумієте?

Мандрівна наука

Є просто низка питань, які треба нам розв’язати. Найбільше – не маємо свого транспорту. Саме тому в будь-якому нашому кошторисі найвитратніша стаття – на транспорт. Бо просто мікроавтобуса не достатньо. Повинен бути ще й облаштований причеп для перевезення експонатної бази. А вона чимала!

Ще одне питання, яке бентежить, – партнерство. Дуже важливо, коли хтось поруч із тобою і готовий брати на себе відповідальність за якусь ділянку роботи. Наприклад, видавництво “Ранок” весь останній рік забезпечувало нас дитячими книгами, які ми дарували найактивнішим дітлахам або передавали в шкільні сільські бібліотеки. І ми не ламали голову, як би і чим заохотити школяриків брати участь в експериментах чи як цих розумників нагородити. Кожна активна дитина пішла додому з подарунком. І спасибі за це “Ранку”.

Міністр освіти і науки України Ліля Гриневич на виставці Мандрівної науки

І ще одне. Як було зазначено вище, проект Мандрівна наука працює у форматі STЕM-STEAM-STREAM освіти. Тобто інженерна майстерність поєднується з артом, математика – з технологіями, а читання – із квест-завданнями. І завдяки такій інтеграції ми маємо унікальний парк наукових експонатів та скриньку дуже важливого досвіду, яким готові ділитися. Скажімо, комп’ютерні технології, математичні розрахунки та матеріалознавство дали життя одному з найвідоміших експонатів виставки – “Інтерактивна пісочниця”, який, до речі, є експонатом наукотерапевтичним. Бо кожен відвідувач виставки може не лише створити цікаві ландшафти зі спеціального кварцового піску, а й занурити руки у піщану масу й намалювати руками власні уявні 3D-світи.

Ми вважаємо, що Мандрівна наука дає поштовх до розвитку позашкільної освіти, а, можливо, й формату “освіти впродовж життя”. Адже згодом можуть створюватися не лише молодіжні чи дитячі клуби, гуртки, а й спільноти однодумців без вікових обмежень. Таким гарним прикладом упровадження “освіти впродовж життя” може стати куточок цікавої науки чи гурток “Інтерактивна майстерня”, де дорослі разом із дітьми матимуть змогу конструювати нові експериментальні зразки для класу, школи чи в рамках роботи Малої академії наук.

Окрім цього, до творчої роботи можна залучати людей похилого віку та людей з обмеженими можливостями. Наприклад, вирізати поробки для дітлахів (логіко-математичні іграшки), збирати гербарії, придумувати цікаві науково-пізнавальні свята або лекторії.

Важливо, щоб діти з зацікавленістю вчилися в школі (і з не меншою зацікавленістю їх навчали вчителі), вступали до кращих вишів України та світу, а потім поверталися на свою батьківщину і займалися наукою, винахідництвом, розробками, творчістю задля власного успіху й успіху своєї держави.

Мандрівна наука

Слідкуйте за анонсами Мандрівної науки на їхній сторінці в Facebook. Фото у матеріалі: Facebook/Мандрівна наука.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Total
40
Shares
40 Shares:
Перегляньте також
Далі

У Києві відкриється надсучасна школа з мікроелектроніки та робототехніки “Лампа Kids”

Відтепер юні кияни зможуть вивчати мікроелектроніку, опановувати робототехніку, технології 3D друку, проектування процесорів та багато іншого.
Українська антарктична експедиція
Далі

Українська антарктична експедиція переходить до серії нових досліджень

Українська антарктична станція Академік Вернадський готується до чергової зміни: наприкінці березня до Антарктики вирушає 23-я експедиція, яка планує…
Дослідження в Південному океані
Далі

Українські науковці повертаються до дослідження Південного океану – вперше з 2001 року

13 листопада група українських вчених вперше після 17-річної перерви вирушила в дослідницьку експедицію з вивчення стану Південного океану.