Саркофаг для титана, що жевріє: інженери поспішають встановити нове укриття для Чорнобильської АЕС

З часів чорнобильської трагедії минуло 30 років. Але окрім пам’яті, Чорнобильська АЕС потребує уваги та зусиль інженерів: не дивлячись на плани українського уряду перетворити “зону” у заповідник, через застаріле укриття все ще просочується радіація.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух та витік радіоактивних матеріалів, які рознесло повітряними потоками. Підвищення радіаційного фону зафіксували на території України, Білорусі, Росії та Прибалтики. Протягом наступних восьми місяців мобілізовані військові та надзвичайники без необхідного захисту споруджували з бетону та сталі укриття, щоби ізолювати радіоактивні речовини у реакторі. Це була тимчасова надбудова, і вона була розрахована на 30 років. І хоча впродовж останніх років старе укриття посилювали, його матеріали все одно продовжують пропускати частину радіоактивного пилу та випромінювання. Новий саркофаг повинен щільно законсервувати старе укриття на сторіччя, і щоби зробити це, його побудували по-справжньому великим. Новий чорнобильський саркофаг стане найбільшою рухливою спорудою серед коли-небудь збудованих.

Будівництво саркофагу на четвертому енергоблоці ЧАЕС
Будівництво саркофагу на четвертому енергоблоці ЧАЕС. Джерело: latsis.name

Попри наближення річниці трагедії, перед інженерами та робітниками стоїть багато завдань, які можуть затримати проект. Перед переміщенням, у новому саркофазі потрібно встановити вентиляцію та електрику, а також протестувати усі системи.

Національний парк у Чорнобилі

Після аварії радянський уряд визначив 30-ти кілометрову зону відчуження, звідки вивезли людей. Зараз це зона з обмеженим доступом, де працюють близько 6 000 персоналу. Однак, іноді тут можна зустріти мисливців та допитливих туристів.

У цьому контексті пропозиція Президента України Петра Порошенка перетворити чорнобильську зону відчуження у заповідник виглядає суперечливо. Українські та західні експерти вважають, що створення “біосферного заповідника” призведе до збільшення загрози унікальним біологічним видам, які зараз мешкають на території чорнобильської зони, адже зона радіоактивного забруднення контролюється набагато суворіше. До того ж, національний природничий об’єкт дозволяє більшу урбанізацію та промисел, що не виглядає доцільним.

Тим часом, над реакторним блоком зростає довжелезна арка нового саркофагу, а неподалік простягаються позбавлені живлення лінії електропередач.

Якщо реформи в Україні дістануться цього місця, одного дня, можливо, й ними піде електричний струм.

Чорнобиль
Попереджувальний знак та електричні мережі поблизу ЧАЕС. Джерело: Reuters / Gleb Garanich

Ми в змозі встановити тут сонячну електростанцію, оскільки ми маємо всю цю електромережу.

– розповіла в.о. голови Міністерства екології та природних ресурсів Ганна Вронська –

Та звісно ж ми зможемо використовувати цю зону для зберігання ядерних відходів, оскільки людям ніколи не дозволять тут жити.

Указ Президента може змінити статус сучасної радіоактивно забрудненої “зони відчуження” на природоохоронну територію з особливим статусом. Якщо він буде підписаний у наступні декілька місяців, надалі можуть бути укладені домовленості з іншими країнами про зберігання у новостворених сховищах відпрацьованого ядерного палива. Зараз нові сучасні сховища оточують великий саркофаг та утворюють внутрішнє “коло”, однак у випадку зміни статусу території, їх може стати більше.

Схоже, що український уряд намагається поєднати особливий статус “зони відчуження” з промисловою зоною та чимось на кшталт природного заказника. Однак, усе буде залежати від того, чи знайде президентська ініціатива відгуки у новоствореному уряді та у експертному середовищі.

Це дійсно складне питання, і у нас продовжуються непрості дискусії з цього приводу. Я особисто не впевнена, що біосферний заповідник буде кращим варіантом.

– з інтерв’ю дослідниці вовків зони відчуження Марини Шквирі.

Не вщухають суперечки й серед біологів, які розділилися довкола питання: чи збільшило радіаційне забруднення чорнобильської зони місцеве видове та популяційне різноманіття. Усі західні вчені погоджуються — для конкретних висновків потрібні більш ретельні дослідження, на заваді яких стоять бюрократичні перепони української та білоруської влади.

chernobyl animal population is thriving
У зоні відчуження регулярно фіксують бізонів. Джерело: Vasily Fedosenko/Reuters

У зонні відчуження час від часу опиняються заможні мисливці, які платять чималі гроші, щоби вполювати великих ссавців. До того ж, у “зоні” місцеві продовжують підбирати радіоактивний метал, який незаконно потрапляє на пункти збору металобрухту. Усі ці проблеми навряд вирішить лише зміна статусу “зони відчуження” на природний заповідник. Залишається сподіватися, що з цим кроком місцева фауна не опиниться у більшій небезпеці.


Валентин Солонечний
  • 29 записів
  • 0 дописів
Засновник Science Ukraine, науковий журналіст та популяризатор науки. Слідкує за розвитком гравітаційної астрономії, ДНК-медицини та термоядерного синтезу. Підтримує позитивізм та гуманне ставлення до природи.