Реклама

Чому ми упереджено ставимось до людей, виходячи з їхньої привабливості?

Чи ставитесь ви упереджено негативно до осіб з вадами обличчя? Вважаєте, що ні? Науковці з Медичного університету Пенсильванії з цим не погодилися б. Вони встановили, що люди більш схильні наділяти позитивними рисами характеру саме привабливих людей, хоча далеко не завжди роблять це усвідомлено.

Такі висновки вчені опублікували в журналі Scientific Reports 29 травня.

Багато хто з нас може навести приклади, коли вони ставали свідками (чи навіть учасниками) несправедливого поводження з людьми, що відрізняються від загалу. Часто це люди, що мають певні відмінності у зовнішності, наприклад, шрами на лиці. Також, багато хто може пригадати випадки, коли при рівних умовах особи, чию зовнішність заведено називати привабливою, отримували більше переваг, ніж інші. Звісно, такі випадки викликають хвилю обурення та навряд чи хтось визнає про себе, що визначає ставлення до людини, виходячи зі ступеня її привабливості, а не особистих якостей. Та чи говоритиме він правду?

Результати одного з недавніх досліджень свідчать про те, що більшість людей схильна все ж формувати наперед позитивну думку про привабливих людей, і більш негативну – до менш привабливих. Цей дослід провели американські вчені з метою краще дослідити феномен дискримінації на основі зовнішності, щоб знати, як краще з нею боротися.

“Щоби подолати будь-яку дискримінацію, перший крок полягає в тому, щоби зрозуміти, як і чому виникають такі упередження. Тому ми вирішили дослідити нейронні реакції на осіб із вадами обличчя”,

Реклама

– каже головний автор наукової статті, професор Анджан Чаттерджі.

Показові тести

Вчені прагнули визначити, як нами сприймаються люди з різними вадами обличчя, як-от рак шкіри, пігментні плями, шрами, параліч, деформації кісток та травми. Для цього було відібрано 79 добровольців на роль піддослідних. Сам дослід проводили в два етапи.

На першому з них піддослідні проходили психологічні тести. Спочатку добровольцям пропонували пройти тест на асоціації, аби визначити їхнє підсвідоме ставлення до інвалідів. Показуючи фотографії людей із різними вадами обличчя до та після операції, їх просили присвоїти зображенню слово зі списку, яке найкраще описує його.

Відтак піддослідним запропонували заповнити анкету, в якій були питання стосовно того, наприклад, наскільки рівнозначно респондент ставиться до осіб із вадами обличчя та без них, та чи вважають перших більш доброзичливими чи неприязними та подібні. Ця анкета допомогла визначити, наскільки опитувані свідомо вважають себе упередженими до осіб із вадами.

Результати тестування. Зверху – асоціації, знизу – анкета. Значення вище нуля означають більшу прихильність до осіб без дефектів обличчя, нижче нуля – до осіб із вадами. Джерело: Scientific Reports.

Так виявилося, що чоловіча частина опитуваних однозначно надавала перевагу людям із нормальним обличчям. Водночас жінки, навпаки, трохи частіше обирали людей з інвалідністю. Але це те, що стосується їхньої власної думки про своє ставлення до цієї категорії людей. А от на підсвідомому рівні, що оцінювалося шляхом проходження асоціативного тесту, як чоловіки, так і жінки зі значним відривом виявляли лояльність до здорових осіб.

Реклама

Неусвідомлена правда

На другому етапі вчені ще глибше поглянули на питання з точки зору підсвідомого сприйняття. За допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) вони перевіряли, які процеси відбуваються в мозкові, коли хтось бачить обличчя з дефектами та після пластичної операції. Звісно, заради чистоти експерименту добровольцям не повідомили справжні мотиви вчених. Їм сказали, що потрібно лишень визначити стать зображеної на фото людини.

Перше, що помітили дослідники, було підтвердженням гіпотези про те, що області мозку, які обробляють інформацію про обличчя, автоматично реагують на виразність обличчя у зоровій корі, а не на привабливість або позитивні властивості. Також споглядання привабливих облич викликає підвищену активність у передній поясній корі та в медіальній префронтальній корі – ділянках головного мозку, що відповідають за винагороду, емоції та соціальне пізнання, у порівнянні з обличчями осіб середньої привабливості. Словом, доведено, що привабливість позитивно корелює з підвищеною активністю в цих ділянках.

Та важливішою знахідкою стало наступне. МРТ показало, що в мозкові відбуваються знижені нервові реакції при спогляданні дефектного обличчя в тих ділянках, що відповідають за емпатію та контроль поведінки, зокрема префронтальній корі. Це означає, що відносно таких людей можливий знижений прояв співчуття, уникаюча або навіть соціально неприйнятна поведінка. Аналогічні результати раніше вже отримували при дослідженні нервових реакцій відносно таких категорій людей, як наркомани та безхатьки.

Області мозку із підвищеною (жовтий колір) та пониженою (зелений колір) активністю у відповідь на споглядання обличчя людей до операції. Джерело: Scientific Reports.

Підсумовуючи, вчені кажуть, що усвідомлено чи ні, але ми схильні будувати дружні соціальні відносини саме з людьми, що вирізняються більшою привабливістю. Особи ж, які знаходяться біля нижньої межі шкали привабливості, опиняються у менш вигідному положенні й можуть піддаватися дискримінації та соціальній ізоляції, як і у випадку людей із вадами. Відносно хорошою новиною є те, що пластична хірургія пом’якшує ці негативні наслідки. Але науковці запевняють, що надалі продовжать шукати альтернативні шляхи подолання проблеми дискримінації.

Scientific Reports (2019), doi: 10.1038/s41598-019-44408-8

Реклама

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

101 Shares:
Перегляньте також
Біполярний розлад
Далі

Біполярний розлад психіки може бути пов’язаний з біологією клітин

Вчені з підрозділу Масcачусетського технологічного інституту опублікували роботу, у якій вказали на можливий зв’язок між мутацією гену, білком…
Далі

Вільні стосунки такі ж щасливі, як і моногамні – дослідження

Канадські дослідники вирішили оцінити, наскільки люди у вільних відносинах задоволені життям у порівнянні з прихильниками моногамних стосунків. Результати…